Україна втрачає тисячі гектарів полезахисних лісосмуг, які повинні захищати сільськогосподарські угіддя від посухи й ерозії ґрунтів, повідомляє Державна служба з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр).
Згідно з повідомленням на сайті уряду в четвер, Держгеокадастр провів дослідження стану захисних насаджень. Воно проводилось у 12 регіонах, де проблема стоїть особливо гостро: Вінницька, Дніпропетровська, Запорізька, Кіровоградська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська області.
У всіх областях виявлено серйозне відхилення фактичних площ зелених захисних насаджень від показників, визначених за даними експлікації землі в проекти роздержавлення і приватизації земель сільськогосподарських підприємств (1995-1997 рр.). Загальні втрати в 12 регіонах складають 10,071 тис. га.
“Дерева в більшості випадків просто вирубуються місцевими жителями для побутових потреб або для перепродажу на дрова або пиломатеріали”, – йдеться в повідомленні.
Найбільші втрати захисних лісосмуг полів зафіксовані в південних регіонах України: Херсонській (3271,2 га), Запорізькій (2266,4 га), Миколаївській (1653,8 га) та Одеській (1638,1 га) областях.
Держгеокадастр зазначає, що полезахисні лісосмуги затримують сніг і зберігають вологу для майбутнього врожаю, не дають зливам змивати родючий ґрунт з полів, стримують вітер і пилові бурі.
За експертними оцінками, на полях, захищених лісосмугами, швидкість вітру знижується на 20-30%, вологість повітря збільшується на 3-5%, в 2 рази знижується непродуктивне випаровування вологи. Урожайність зернових зростає на 5-7 ц/га. Наявність лісосмуг є важливою умовою ефективного агровиробництва в степових регіонах України, де якраз і зафіксовано найбільш активне їх знищення.
“На основі проведеного моніторингу ми готуємо розгорнуту аналітику в розрізі областей України. Уся інформація буде передана в Кабінет Міністрів України для вжиття необхідних заходів”, – зазначає глава Держгеокадастру Максим Мартинюк.
За його словами, ця проблема ще раз доводить необхідність впровадження у державі ефективного механізму контролю використання та охорони земель.
