Лікар Анатолій Корицький – про сучасні технології у дитячій ортопедії і як їх успішно застосовують у Тернополі

Сьогодні ми запросили до розмови завідувача ортопедо-травматологічним відділенням з травматологічним пунктом Тернопільської обласної  дитячої лікарні, доктора філософії Анатолія КОРИЦЬКОГО. Він є членом Європейської асоціації дитячих ортопедів-травматологів, проходив стажування у провідних міжнародних клініках. Як зазначає Анатолій Григорович, світ іде вперед у впровадженні новітніх методик лікування, нам є чому вчитися, аби покращувати надання медичної допомоги малим пацієнтам і в себе.  

Власне, нещодавно Анатолій Корицький за погодженням МОЗ проходив двотижневе стажування у медичному центрі eMKa MeD (Вроцлав). Провідними напрямками роботи цього закладу є ортопедія, травматологія, хірургія, ревматологія, але основним напрямком спеціалізації є артроскопія. Чому це важливо для нас?

– Анатолію Григоровичу, за час стажування ви брали участь в оперативних втручаннях разом з польськими колегами. Що це дає особисто для вас? Чи потрібні українським лікарям подібні стажування?

   – Медицина – це така наука, яка постійно йде вперед. І те, що ми вчора вважали нормальним, нині є уже застарілим або дещо неправильним. Треба постійно вчитися, шукати інформацію, проходити стажування, спілкуватися з колегами, у тому числі за кордоном, щоб отримати нові знання, які потім втілити у власну  практику і, зрештою, допомогти своїм пацієнтам. 

– Розкажіть детальніше, чого цього разу ви навчалися?

 – Медичний центр eMKaMed у Вроцлаві досить відома приватна клініка, заснована, до речі, батьком і сином. Із стаціонаром, потужною діагностикою. Основна їхня спеціалізація – ортопедія, а саме – малоінвазивні методики і в тому числі артроскопічна техніка. Тож основними темами мого стажування були нові малоінвазивні методики лікування пошкоджень колінного суглобу в підлітків, зокрема і внаслідок спортивних травм, пластика зв’язок колінного суглобу і діагностична артроскопія. Вдалося познайомитися ближче з колегами, поспілкуватися з ними, оперувати разом, почерпнути нові знання, і, звичайно, це піде на користь насамперед нашим пацієнтам.  

– А як ці методики застосовуються у нас? Наскільки впроваджені? І що означає артроскопічна техніка, поясніть детальніше? 

– Артроскопія – це використання спеціальних пристроїв – артроскопів, щоб «заглянути» безпосередньо в суглоб і виконати оперативне втручання – малоінвазивне, через невеличкі проколи. Тобто артроскопічна техніка дозволяє проводити як діагностику суглоба, так і операцію одночасно. В дорослих ця технологія досить широко застосовується. Для дітей старшої вікової групи, підлітків – теж. А от для малюків середньої вікової групи в Україні застосовують досить рідко. Тобто артроскопічна техніка в педіатричній практиці не дуже поширена.  

– А чому, нема потреби? 

– Ця кількість дітей є невеликою. Також має значення технічне оснащення. Дорослими артроскопами в маленький суглоб важче «заглядати». 

– А у вашому відділенні є діти, які потребують такої техніки?

– Є. В основному підлітки після спортивних травм. Власне, спортивна травма – це є пряме показання до артроскопічної техніки. І за кордоном цю методику досить широко використовують. Тому, образно кажучи, бачимо стежку, по якій і нам варто йти. І впроваджувати ось такі малоінвазивні технології.  Бо хоч ці захворювання трапляються, звісно, не так широко, як звичайні переломи, але, тим не менш, вони є, і над цим треба працювати. До речі, про переломи в дітей в ділянці коліна, так звані внутрішні суглобові переломи – до них теж може бути застосована ортроскопічна техніка.  І тоді дитина швидше йде додому, операція проходить менш болісно і  травматично. Вертається до своїх друзів, в соціум, в школу, що має велике значення.

– Анатолію Григоровичу, давайте повернемося ще до звичайних переломів. В одному з наших інтерв’ю ви розповідали, що у відділенні використовуєте новітні методики лікування, коли не потрібно накладати гіпс та носити його місяць чи більше. Це питання і далі цікавить батьків ваших малих пацієнтів, а наших читачів. 

– Справді, де перелом підлягає оперативному лікуванню або там, де згідно з сучасними вимогами оперативне лікування дає кращі результати, ніж консервативне, ми ці методики застосовуємо. І в більшості випадків обходимося без гіпсової мобілізації. Для лікування та фіксації переломів використовуємо імпланти імпортного виробництва. Тепер після операції дитині не потрібно бути в гіпсі місяць-півтора, після цього проходити реабілітацію, розробляти суглоби. У більшості випадків завдяки імплантам дитина перебуває у стаціонарі день-два. Може вільно рухати ніжкою чи рукою. Звісно, бувають  різні переломи за важкістю, які потребують гіпсової мобілізації, але все-таки терміни лікування і реабілітації дітей з травмами ми скоротили в рази завдяки використанню саме малоінвазивних методик. Діти повертаються практично одразу в соціум, можуть ходити до школи, в садок, гратися з друзями, тобто, бути активними.  

– А ці імпланти платні?

– Певну частину витратних матеріалів забезпечує держава, однак цього дуже недостатньо. Решту батьки докупляють самі.  Намагаємося, щоб було по мінімуму, але, водночас, щоб лікування було ефективним.  Якщо хороший фіксатор – він, звісно,  дорожчий, але дає кращі результати. Стараємось, щоб з одного боку людині було не дуже накладно, а з іншого, ще раз підкреслю, щоб був хороший результат лікування. Прагнемо іти в ногу з часом, змінилися також очікування пацієнтів. Не всі хочуть, щоб дитина була довго на лікарняному, а щоб одужала швидко, якісно і комфортно. До речі, у травматологічний пункт щодня звертаються за допомогою від 20 до 40 дітей. Це – багато. Тож поки добігає до кінця літо, батькам варто зробити все, аби дитячих травм було менше.

 Зіна КУШНІРУК.