Про це «Нашому ДНЮ» розповіли головний дитячий гастроентеролог області, кандидат медичних наук Анна Кабакова і доцент кафедри педіатрії з дитячою хірургією №1 Тернопільського державного медичного університету, кандидат медичних наук Олександра Шульгай.
А.К.: – Джерелом інфекції є люди, коти, морські свинки, щурі, собаки. Механізм зараження – фекально-оральний. Шляхи зараження різні: водний, харчовий, через побутові контакти. Можливе і самозараження, сприяють цьому шкідливі звички – смоктання пальців, обгризання нігтів.
О.Ш.: – В організмі лямблії існують у двох видах – вегетативні форми і цисти. Вегетативна форма лямблій рухлива, при цьому вони можуть міцно прикріплюватися до слизової оболонки кишечника. Рухаючись з тонкого кишечника в товстий, лямблії потрапляють у несприятливе для них середовище і перетворюються в цисти, які мають овальну форму і не можуть рухатися. Розмноженню лямблій в організмі сприяє вуглеводна їжа, дріжджові гриби та низька концентрація жовчі. Тривалість їх життя – 30-40 днів. Лямблії паразитують на мікроворсинках кишечника, де проходять процеси всмоктування вуглеводів, білків, жирів, вітамінів, та порушують регенерацію слизового шару кишки. Хвора дитина щодобово може виділяти з калом до 900 мільйонів цист лямблій.
А.К.: – Хворіють діти будь-якого віку, навіть новонароджені, найчастіше – дошкільнята. Хвороба протікає в гострій та хронічній формі, але можливий і безсимптомний перебіг.
А.К.: – З гострою формою лямбліозу діти, як правило, лікуються в інфекційному відділі. Основними симптомами є пронос, підвищення температури до субфебрильних цифр, нудота, іноді – блювота. Випорожнення пінисті, до 10 разів на добу, супроводжуються метеоризмом, здуттям і бурчанням кишечника. При пальпації живота біль наче розлитий. Інколи картина супроводжується появою рожевої дрібної висипки на шкірі. Для хронічного лямбліозу характерні болі в животі, переважно в правому підребер’ї, пов’язані із фізичним навантаженням, нудота, головні болі, скрегіт зубами, відсутність апетиту, висипка на шкірі, ураження губ, субфебрильна температура. При огляді помітна блідість шкіри, жовті плями на бокових поверхнях живота, «тіні» під очима, сірість носо-губного трикутника, іноді – судинні «зірочки» на шкірі, обкладений сіро-коричневою осугою язик, ослаблені серцеві тони (як прояв ендогенної інтоксикації). Для таких дітей характерні також перепади настрою.
О.Ш.: – У загальному аналізі крові може бути помірна анемія, еозинофілія, лейкоцитоз, моноцитоз. Також для виявлення лямблій необхідно провести не менше 3-4 досліджень калу з інтервалом в 2-3 дні. Важлива оперативність доставки в лабораторію, адже вегетативні форми лямблій гинуть у випорожненнях через 30-60 хвилин. Також доцільним було б перед обстеженням пройти 4-денний прийом жовчогінних препаратів (наприклад, настою кукурудзяних рилець). Застосовують і серологічне обстеження – виявлення специфічних антитіл до паразитів (IgA, IgM, IgG). IgA виробляється лише в перші 14 днів після контакту з паразитом і зникає протягом місяця, IgG утримується 6 місяців після проведеного лікування. При недостатності в організмі IgA лямбліоз має затяжний характер. Інформативною є ПЛР-діагностика калу, але через дорожнечу таке обстеження використовують рідко. До речі, у разі виявлення в дитини цист лямблій обстежитися повинна й уся сім’я та разом лікуватися.
А.К.: – Варто почати з найпростішого – переглянути раціон харчування. Потрібно вживати більше «сірих» каш (гречана, геркулесова, пшенична), висівок, печених яблук, груш, овочів (буряк, кабачки, морква, гарбуз), журавлини, чорниці, рослинних олій. Слід пам’ятати, що білкова їжа пригнічує ріст паразитів, а вуглеводна – стимулює. Обмежують прості вуглеводи (цукор, цукерки, випічка). Обов’язковим є рясне (до 1,5 л) лужне пиття. Проводять сліпі зондування з сорбітом (0,2-0,4 г) чи мінеральною водою з медом один раз в тиждень, тривалість – 2 місяці, це сприяє розчиненню слизу і доступу препаратів в тіло паразитів. Взагалі, лямблії – це кишкові паразити, контролюються жовчю. Тому для їх виведення насамперед потрібна регуляція відтоку жовчі
О.Ш.: – Воно включає кілька етапів. Це пов’язане з тим, що загибель паразита супроводжується викидом у кров великої кількості алергізуючих і токсичних продуктів розпаду. І-й етап – підготовчий, що спрямований на зменшення токсикозу та відновлення процесів травлення. Він становить 3-7 днів. Під час цього етапу застосовують антигістамінні, жовчогінні та ферментні препарати. Також вживають ентеросорбенти. ІІ-й етап – протипаразитарний. Лікар уже призначає специфічну терапію, спрямовану на знищення паразитів. Через 7-10 днів такий курс бажано повторити. ІІІ-й етап – відновний, що триває 2-3 тижні. Він включає призначення жовчогінних фітопрепаратів і фітозборів, ферментних препаратів, пробіотиків і ентеросорбентів.
А.К.: – Здорові діти без клінічних проявів і при виявленні у них цист в калі специфічної протипаразитарної терапії не потребують. Якщо присутність лямблій в організмі не викликає симптомів, то рекомендовані гігієнічний і дієтичний режим, фітопрепарати протягом 2 тижнів, сліпі зондування з холекінетиками раз у тиждень.
О.Ш.: – Обов’язковим є повторне обстеження калу на цисти лямблій в кінці лікування. Серологічне обстеження (визначення IgA) проводиться не раніше, ніж через 3 місяці, а визначення IgG є недоцільним.
А.К.: – Профілактика лямбліозу – це своєчасне виявлення і лікування хворих дітей. Існують групи ризику – це ті, які живуть у неблагополучних родинах, у кого вдома є домашні тварини… Необхідно здійснювати контроль за якістю питної води та харчових продуктів, дотримуватися санітарно-гігієнічних норм. Також варто регулярно обстежувати дітей щодо виявлення цист у калі. Найкраще робити це двічі на рік.
