Кременецький замок на Тернопільщині, розташований на горі Бона, витримав монгольську навалу, але був захоплений козаками Максима Кривоноса у 1648 році.
Це одна з найміцніших фортець Русі, яка пережила навіть монгольську навалу. Одначе таки впала – під натиском козаків Максима Кривоноса у 1648 році, пише UkrainaIncognita.
Кременецький замок розташований на горі Бона на висоті 397 метрів над рівнем моря. Перші укріплення тут з’явилися ще у VIII-IX століттях для захисту від кочівників. А у 1240-1241 роках під час монголо-татарської навали замок став одним із трьох у Русі, які вціліли під час нашестя Батия.
Батий зруйнував Київ, та не зміг взяти Кременецьку твердиню – гора та мури стали непереборною перешкодою.
Далі, у 1259 році, монгольський полководець Бурундай змусив волинського князя Василька зруйнувати фортифікаційні споруди – проте й тоді замок на Боні встояв.
У 1569-у Кременецький замок перейшов до королеви Бони, яка перебудувала його у ренесансовому стилі та підсилила обороноздатність. Вона керувала Кременцем через старост і запам’яталася новими непосильними податками для людей.
І ось восени 1648 року після шеститижневої облоги замок здобули козаки на чолі з Максимом Кривоносом та за підтримки місцевих повстанців. Як зазначає ye.ua, після цього козаки дуже сильно поруйнували фортифікації, і відтоді замок оборонної функції не виконував.
Який сучасний стан Кременецького замку? Це контрольовані руїни – тобто мури частково відновлені завдяки реставраційним роботам. У 2025 році тут тривали розкопки, й археологи навіть виявили нові артефакти, зокрема кераміку, срібну брошку, литовську гривню та монети XVI століття.
Відвідати локацію просто – підйом на гору Бона займає до пів години стежкою, а з вершини відкривається приголомшливий краєвид на Кременець та околиці.
Про Замкову гору існують цікаві, містичні легенди.
Одна з найпоширеніших стверджує, що королева Бона, покидаючи Кременець у 1556 році після смерті чоловіка, короля Сигізмунда I, не змогла забрати всі свої багатства до Італії. Кажуть, вона сховала частину скарбів у таємних підземеллях замку або в глибокому колодязі, який так і не дістався до води (його глибина сягає 80 метрів). За переказами, в колодязі на глибині 25 метрів є загадкові сходинки, а на 40 метрах – грот, де й можуть бути заховані коштовності.
У легенді йдеться, що привид королеви досі блукає руїнами. Ця історія, народжена в XVI столітті, додає замку містичності: місцеві розповідають, як уночі чутно шепіт. А скарби охороняють привиди.
Бона Сфорца, відома своєю красою, розумом і владним характером, у легендах часто постає як розпусна правителька. Чоловік був далеко і жив у Кракові, тому кажуть, що “любовні апетити” королеви були настільки великими, що при замку тримали цілий чоловічий гарем!
Інша легенда розповідає, начебто королева уклала угоду з самим дияволом, який пообіцяв їй вічну молодість. Умова була страшною: Бона мала приносити в жертву молодих дівчат, а їхньою кров’ю наповнювати ванни, в яких купалася, щоб зберегти красу. Дівчат скидали із замкової вежі на гострі стовпи, які стояли внизу і по яких стікала кров у ванну королеви… Ця легенда, ймовірно, є відлунням реальних чуток про її суворе правління та конфлікти з місцевою шляхтою, що закріпило в народній уяві за Боною образ “кременецької відьми”.
Ще одна історія розповідає, як королева Бона наказала протягнути шкіряний міст між Замковою горою та сусіднім пагорбом. Коли вона їхала по ньому, міст обірвався, але вона врятувалася завдяки молитві, що спонукало її збудувати монастир.
Інша легенда – про монгольську облогу, де захисники нібито використали магію для перемоги, перетворюючи замок на символ непереможності.
Після зруйнування замку козаками Максима Кривоноса в 1648 році з’явилися розповіді про привидів, які блукають серед руїн. Місцеві жителі стверджують, що вночі на горі Бона можна почути стогони загиблих воїнів або побачити тіні, які охороняють фортецю. Деякі пов’язують ці явища з душами жертв Бони, інші – з козаками й польськими захисниками, що полягли під час штурму.
Легенди також розповідають про розгалужену мережу підземних ходів під замком, які нібито з’єднували його з містом або навіть іншими фортецями.
Окрім історичної ваги, гора Бона з давніх часів мала і практичне значення для місцевих мешканців. З її схилів добували вапно, а також вона є джерелом питної води для всього Кременця.
Інформація та світлина – з відкритих Інтернет-джерел.