Зі збільшенням кількості користувачів злочини в інтернеті набувають все нових форм, кажуть в обласному управлінні поліції. Правоохоронці підготували для батьків поради, як захистити дитину від онлайн-загроз.
Який контент шкодить дитині? Той, що не відповідає віку
Це можуть бути портали чи ігри (онлайн чи офлайн), які містять сцени насильства, агресії чи іншої деструктивної поведінки, сайти, що пропагують надмірні дієти, чим спонукають до анорексії та булімії. тоталізатори, букмекерські сайти та онлайн-ігри на гроші.
Потрапити туди дитина може й випадково, наприклад, через банерну рекламу. Інколи такі ресурси визначають дозволений мінімальний вік, але краще встановити батьківський контроль на всіх пристроях, якими користується дитина.
Небезпечні квести
Зверніть увагу на групи у соцмережах і телеграм-канали, на які підписані діти. Вони завжди в більшому мейнстримі, ніж ви. Тому про “Синіх китів”, “групи смерті” “Момо” та подібні страшні пабліки, які схиляють до нанесення власноруч каліцтв або заподіяння болю, а то й до самогубств, ваша дитина дізнається першою.
Корисно раз на місяць обговорювати новинки в інтернеті, самим бути у курсі подій та проговорювати з дитиною всі небезпеки, які криються за подібним контентом. Але не робіть із цього дуже цікавої теми, бо чим більше ми про це говоримо та жахаємо, тим більше інтересу у підлітків – у їх віці дуже цікаво все, що небезпечно.
Порнографія
Реклама такого контенту може з’явитися на екрані, коли дитина шукає якусь інформацію. Інколи навіть дорослому важко зрозуміти, як її закрити, а що вже говорити про дитину. Перегляд порнографії дитиною – це психологічна травма, яка в тому числі формує у дитини нездорові очікування щодо сексуальних стосунків. Якщо ви не розмовляєте з дитиною про статеве виховання, то незрозумілі речі можуть викликати у дитини інтерес та бажання дізнатися більше з цієї теми в інтернеті.
Кібер-булінг
Булінг, тобто цькування, в Україні стає все менш табуйованою темою. Але якщо для регулювання булінгу в школі запроваджуються конкретні кроки, то з кібер поки що складніше. Кібер-булінг може бути як початком, так і наслідком булінгу в школі. А може йти від незнайомих дитині користувачів (чи з фейкових сторінок знайомих). Прояви кібер-булінгу такі: образливі коментарі, створення фейкових сторінок, публікації образливих матеріалів про дитину, виключення її з групи класу в соціальних мережах/месенджерах тощо.
Що робити? Необхідно звернутися до служби підтримки сайту та попросити видалити образливу інформацію. Навчіть дитину блокувати коментарі від певних користувачів та закривати свою сторінку. Не варто дорослим втручатися в діалог з булером з власних сторінок, бо це лише погіршить ситуацію.
Якщо булінг проводять однокласники дитини, то варто звернутися до класного керівника, якщо змін не відбудеться, то до директора та шкільного психолога. Дитина ж має знати, що вона може звернутися до вас з будь-якою проблемою та ви її підтримаєте, а не відразу почнете звинувачувати та виховувати.
Секстінг
Секстінг – це надсилання через інтернет особистих інтимних фото чи відео. Діти можуть ставитися до цього як до забавки, показу довіри отримувачу, шляху дослідження своєї сексуальності або ж бути вимушеними це зробити. В Україні виготовлення дитячої порнографії карається законом.
У секстінгу є ще й інші наслідки. Дитина може постійно хвилюватися, що отримувач покаже комусь її фото. А це трапляється досить часто. Українські школярі створюють спеціальні групи у соцмережах, де розміщують такі фото своїх колишніх. Це призводить до цькування і травми на все життя щодо довіри у романтичних стосунках.
Якщо фото ще не викладені у мережу, то спробуйте поговорити з отримувачем та за необхідності з батьками, домовитися про видалення таких фото зі всіх пристроїв та облікових записів, хмарних сховищ обох дітей. Якщо ж фото вже в інтернеті, то варто звернутися до служби підтримки соцмережі з проханням їх видалити. За потреби можна підключити кіберполіцію та ювенальну поліцію.
Кібер-грумінг
Окремо варто виділити кібер-грумінг – це налогодження довірливих стосунків з дитиною (частіше за все через соціальні мережі та фейкові акаунти) з метою отримання від неї інтимних фото чи відео з подальшим шантажуванням дитини для отримання більш відвертих матеріалів, грошей чи зустрічей в офлайні. Це спеціально навчені злодії, які гарно знають психологію дітей.
Дітям потрібно знати про такі ризики, що б не стати жертвою оманливих друзів. Розкажіть про те, що ніяка інформація в інтернеті не приватна – сторінку в соцмережах можуть “хакнути” та побачити все листування. Крім того, надіслані фото/відео ніколи неможливо повністю видалити. Тому варто користуватися тестом білборду: надсилати та публікувати лише ті матеріали, які не соромно побачити на білборді біля школи.
