У кожного народу є генії, які по-особливому вписали свої імена в історію країни. Своєю самовіданною щоденною працею, невтомним служінням Богу і людям та самопожертвою вони дбали про кращу долю для своєї Батьківщини, та навіть поплатилися за це своїм життям. До таких відноситься Блаженний священномученик Симеон Лукач з села Старуня Богородчанського району Івано-Франківської області. Його ім’я стоїть поряд з іменами провідних світочів Григорія Хомишина та Івана Слезюка…
Симеон Лукач (1893-1964) – підпільний єпископ УГКЦ, небезпечний для тодішньої влади духовний провідник, за активну священничу працю двічі ув’язнений у радянських таборах, у 2001 році проголошений Папою Римським Іваном Павлом ІІ Блаженним. Його лекції, проповіді, спосіб життя та страдницький шлях стали справжнім зразком священничого ідеалу…
У День незалежності нашої держави, священнослужителем греко-католицької церкви cвятого Димитрія Солунського села Самолуски, що на Гусятинщині, отцем Ігорем Футою була організована поїздка до “Центру паломника Блаженного священномученика Симеона Лукача”, що діє при парафії святих апостолів Петра і Павла у мальовничому куточку села Старуня. Більше десяти років служить тут отець Ярослав Середюк, який разом з отцем Ігорем навчався в духовній семінарії і не раз запрошував однокурсника до себе. Все, що сьогодні є у цьому історичному селі і манить паломників, чимала заслуга саме отця Ярослава. То ж поїздка одразу обіцяла бути цікавою, духовно багатою та насиченою.
Зранку група з тридцяти чоловік, в числі якої була і я, зручно вмостившись в автобусі та помолившись Господу, вирушила до Старуні – місця народження, життя та смерті Блаженного священномученика УГКЦ Симеона Лукача. Оскільки Божественна літургія була запланована на після обіду, то було достатньо часу, щоб погуляти Івано-Франківськом, відвідати деякі його святі місця та подивитись, як тут відзначають 30-у річницю народження України. До Старуні прибули дещо раніше, то мали змогу розгледіти місцевість і насолодитись її красою, особливістю та святістю. Вражали храм святих апостолів Петра і Павла, прилегла територія, яку прикрашали різнобарвні гортензії, дерев’яний музей та неймовірна Хресна дорога, довжиною у півкілометра.
Вислухавши святу Літургію та прийнявши святу тайну сповіді, паломники побували в музеї “Блаженного Симеона Лукача та підпільної УГКЦ”. Серед експонатів музею можна побачити духовне й матеріальне надбання переслідуваної церкви: предмети побуту, одягу, духовну друковану та рукописну тогочасну літературу, елементи вишивки, священничий одяг, ризи, богослужбовий посуд, тогочасні фото, образи та ікони. Окрім того, тут представлені особисті речі Блаженного Симеона Лукача.
Далі прочан вабила Хресна дорога. Знаменитий хрест, висота якого сягає 25 метрів на вершині Хресної дороги став справжньою візитівкою святого місця, На самому початку розташоване відновлене джерело Матері Божої Неустанної Помочі, яке постало на місці закиненої криниці.
Отець Ярослав відправив молебень та освятив воду, якою окропив прочан. Звідси й почалась хресна хода. Паломники зупинялись біля кожної стації, роздумуючи над страстями Ісуса Христа. Вразила композиція символічного Гробу Господнього на XIV стації Хресної Дороги, виконана у стилі мозаїчного панно. Ще більше захоплення на завершення викликав згадуваний раніше хрест у вигляді металевої конструкції з перфорованою обшивкою, комплексним підсвіченням, з влаштованою всередині Каплицею Святої Родини з прозорими скляними стінками та куполом, що доповнює ледь помітний силует Ісуса Христа.
Коли стемніло і засвітився хрест, вражень не передати. Як і не передати словами вражень від поїздки. Люди насамперед вдячні отцю Ігорю Футі за організацію подорожі. Як він сам сказав, ідею поїхати в Старуню з метою попурилізації достойних імен наших святих виношував давно. Вдячний Богу, що збулося.
Щиро вдячні паломники і отцю Ярославу Середюку за приділений час, святу літургію, цікаву екскурсію у музеї та розповідь про Блаженного Симеона Лукача, про сторінки з його життя і діяльності, які мало кому відомі, і за те, що робить усе , щоб якомога більше вірян дізналися про нескореного священномученика. Нехай Господь щедро винагородить працю отців у Христовому винограднику. Вдячні також пані Марії Дичці, яка усю подорож підтримувала у молитві.
Марія МАЙДАНЮК.
Фото авторки.
