«Гаряча лінія» на тему «Особливості визначення митної вартості товарів» відбулася нещодавно в Головному управлінні ДФС у Тернопільській області. На запитання відповідала в.о начальника Тернопільської митниці ДФС Оксана Валентинівна Антонович.
– Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов’язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з контролюючим органом; 2) подавати контролюючому органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об’єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов’язані з коригуванням митної вартості або наданням контролюючому органу додаткової інформації.
Заявлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом заявлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують.
– Так, вам необхідно подати декларацію митної вартості, якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у частині десятій статті 58 Митного кодексу України, зокрема вартість ящиків тари чи упаковки і якщо вони не включалися до ціни.
– У випадку ввезення на митну територію України товару автотранспортним засобом, який для виконання замовлення на перевезення – здійснення доставки товару, виїхав до пункту завантаження (відповідно до умов поставки) порожнім (тобто не виконував перевезення експортних вантажів), витрати, понесені перевізником поза межами митного кордону України на подачу транспортного засобу до місця завантаження, враховуються при декларуванні митної вартості імпортованих товарів.
– Так, може. Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається контролюючим органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів як до, так і після їх випуску, якщо виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
– Контролюючий орган відповідно до частини 6 статті 54 Митного кодексу України може відмовити у митному оформленні товарів за наявності обґрунтованих підстав.
Наприклад, заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 статті 53 Митного кодексу України, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 Митного кодексу України; 4) надходження до контролюючого органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
– Зазначу, якщо документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, то контролюючий орган має право вимагати від вас підтвердження.
Ви, як декларант, на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов’язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи, як договір із третіми особами, пов’язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини тощо.
