У третій школі Збаража вшанували пам’ять колишнього випускника – бійця 24-ї механізованої бригади Тараса Михальського, який віддав життя на Сході. Школярі зібралися на урочисту лінійку, а після цього на могилі воїна відправили панахиду за спокій його душі.
Тарас Михальський загинув 19 жовтня 2014 року на так званій бахмутській трасі села Сміле Луганської області. Разом із іншими військовослужбовцями він їхав на допомогу бійцям блокпосту, оточеного сепаратистами. Лише 28 жовтня Тараса та його побратимів змогли по-християнськи похоронити на цвинтарі у Старобільську на Луганщині, як і багатьох інших невідомих солдатів. На могилі нашого земляка стояв хрест і табличка з написом «тимчасово неопізнаний солдат №325». 34-річного добровольця перепоховали у рідному місті через більш ніж три місяці після загибелі.
Збаразька міська рада присвоїла Тарасу Михальському звання почесного громадянина. 26 вересня йому мало б виповнитися 35 років.
Напередодні цієї дати рідні та друзі загиблого воїна влаштували у Збаражі вуличний розпродаж. Загалом вдалося виручити 6 тисяч гривень. Ці кошти родина Тараса вирішила передати двом пораненим в зоні АТО збаражанам – Юрію Ганусевичу та Максиму Комендату. А також – побратиму бійця Миколі Капланчуку. Він єдиний, хто вижив з екіпажу бойової машини на бахмутській трасі. Вибуховою хвилею його викинуло з машини – і це врятувало йому життя, хоч відібрало здоров’я. Два з половиною дні він лежав з перебитим тазом в траві на місці бою, а побратими через постійні обстріли сепаратистів не могли його забрати і надати допомогу. Коля знову готується до операції – загалом оперативних втручань він переніс більше десятка.
Племінниця Тараса Михальського – Настуся подарувала бійцям м’які іграшки для їхніх синочків і донечок. Таким чином рідні загиблого Героя хотіли сказати, що навіть після смерті Тарас продовжує жити і житиме у добрих справах його друзів, сусідів, знайомих.
Світлана БОНДАР.
