«Ми своїми руками перетворюємо життя на казку»
Мабуть, чи не кожен із мешканців Тернопілля, коли проїздив через село Кровінка, звертав увагу на незвичайне казкове дерево на подвір’ї однієї з садиб. Часто люди навіть зупиняються, щоб сфотографуватися біля нього і розпитати, що ж це за дивовижа. «Наш ДЕНЬ» вирішив довідатися, хто автор цією скультури. Ми завітали в гості до талановитої і надзвичайно цікавої родини Котиків, яка нам відкрила усі таємниці казкового мистецтва.
Олег Котик захоплюється скульптурою вже багато років. У чоловіка сяють очі, коли він розповідає про свої роботи, ескізи, нові проекти. Разом з дружиною Оксаною вони закінчили Теребовлянське вище училище культури. Саме там познайомилися і зрозуміли, що не уявляють свого життя без мистецтва. Сьогодні родина виховує двох чудових діток – Яночку і Артемчика. Кажуть, саме для них і створюють такі дивовижні скульптури. Жартують, діти – найважливіші критики і замовники, то ж до їх побажань прислухаються неодмінно.
Коли ми приїхали у Кровінку, на подвір’ї у Олега та Оксани кипіла робота. Тут оздоблюють незвичайну казкову альтанку. Улюблені герої мультиків – Ріо, Рататуй, усміхнений велет, кремезні дерева і грізний дракон, лавочка із пузатим котом – чого тільки не придумає люблячий батько для малечі. Пану Олегу допомагає у всьому рідний брат Руслан, береться за шпатель навіть 4-річна Яночка. Дівчинці дуже подобається допомагати батькові. Зізнається, у майбутньому також хоче стати скульптором.
На перший погляд важко зрозуміти з чого виготовлені творіння пана Олега. Видається, що це дерево або ж якийсь інший загадковий матеріал. Скульптури з цементу не так давно стали популярними в Україні – є не надто багато фахівців, які ними займаються. Олег Котик розповідає, що колись його наставник говорив: цемент навіть надійніший, ніж камінь, і стояти він зможе дуже довго. А ще бетон чудово піддається різноманітним маніпуляціям і йому можна надати найрізноманітнішої форми.
Для Олега Котика любов до казкової скульптури розпочалася з батьківського подвір’я.
Пані Оксана також допомагає чоловіку у творчому процесі. Зараз вона в декретній відпустці. А до того викладала мистецтвознавство у Теребовлянському вищому училищі культури.
Олег і Оксана зізнаються, коли створювали казкове дерево, не сподівалися, що воно настільки сподобається людям. Неодноразово біля їх оселі зупиняються автівки, а навіть і туристичні автобуси. Інколи просять дозволу сфотографуватися. Буває, заходять самі. Неодноразово навіть гроші на лавці залишали як подяку за фото. А ще неодноразово на просторах інтернету роботи пана Олега приписували собі росіяни. Бувало просто копіювали фото з Кровінки і підписували, що це виготовлено в Росії.
Олег Котик не лише виготовляє казкові скульптури. У його доробку і класичні роботи, і неймовірні картини. В Теребовлянському училищі він викладає мистецтво скульптури. Саме пан Олег був керівником дипломного проекту і допомагав своїм студентам створювати перший в Україні пам’ятник абітурієнту, який встановили біля закладу. А ще чоловік вміє будувати каміни, а на стінах своєї оселі створив справжні художні полотна.
Цього року родина Котиків розпочала працювати над дуже цікавим проектом – у селі Ласківці вони створять справжній казковий будинок. Тобто, і сама оселя, і подвір’я – все буде оздоблене дивовижними скульптурами із мультиків і казок.
Дивлюся на цю веселу, дружну, гамірну сім’ю і вкотре переконуюсь: ми самі є творцями власного щастя. Замість того, щоб нарікати на важке життя і різні труднощі, родина Котиків творить власну казку і радо ділиться своїм незвичайним баченням краси з іншими.
