Історія цієї будівлі, в якій засідав магістрат, розпочинається з кінця 18– поч. 19 століття. Спершу у будівлі знаходилась резиденція місцевого старости, а до 1890 року в приміщенні ратуші розташовувалась польська загальноосвітня школа для хлопчиків ім. Адама Міцкевича. Будинок самоврядування у той час був увінчаний дерев’яною вежею у неоготичному стилі, окрасою якої були годинники, вбудовані у чотири сторони вежі.
«Під час Першої світової війни було зруйновано дерев’яну вежу та другий поверх Теребовлянського магістрату. Відбудували ратушу уже у класичному стилі: двоповерхова, прямокутна будівля з трьохярусною вежею завершенням якої був флюгер, виконаний у вигляді герба міста. Фасад стіни прикрашало ядро, знайдене під час розкопок на Теребовлянському замку», – повідомляють у ТІЦ Теребовлі.
На початку 90-х років будівлю ратуші відремонтували, над вежею підняли синьо-жовтий прапор, а на рівні третього ярусу облаштували оглядовий майданчик. Однак за майже три десятки років прогнили сходи у вежі і оглядовий майданчик потребував оновлення. Роботи тривали кілька років. Витратили на це майже три мільйони гривень. Тепер для туристів там влаштовуватимуть екскурсії. З цього оглядового майданчика люди зможуть побачити все місто – його висота 36 метрів.
Перед відреставрованими сходами, які ведуть на оглядовий майданчик, на стіні – годинник, який висів на ратуші понад 50 років. Його виготовив місцевий майстер Анатолій Чайко разом зі своїм сином Олександром. Біля годинника розмістили стенди з інформацією про годинникаря та інструменти, які він виготовляв із металу.
Варто додати, що відновлювали будівлю, аби надати їй автентичного вигляду і підготувати для відвідувачів, волонтери і працівники Туристично-інформаційного центру Теребовлі.
