Із 29.12.2005 року для України набув чинності Договір між Україною та Республікою Болгарія про правову допомогу в цивільних справах від 21.05.2004 (далі – Договір). Таким чином Республіка Болгарія і Україна (далі – Договірні Сторони) отримали доступ до взаємного співробітництва в галузі правових відносин.
Слід вказати, що громадяни однієї Договірної Сторони користуються на території другої Договірної Сторони таким самим правовим захистом своїх особистих і майнових прав, як і громадяни другої Договірної Сторони.
Громадяни однієї Договірної Сторони мають право вільно та безперешкодно звертатися до органів юстиції другої Договірної Сторони, до компетенції яких належать цивільні справи, і захищати у цих органах свої права на таких самих умовах, як і громадяни іншої Договірної Сторони.
Центральним органом в Україні є Міністерство юстиції України, центральним органом у Республіці Болгарія – Міністерство юстиції Республіки Болгарія.
Відповідно до статті 5 Договору, центральні органи обох Договірних Сторін на прохання надсилатимуть один одному нормативні акти, що стосуються виконання цього Договору.
Центральні органи обох Договірних Сторін на прохання надаватимуть один одному інформацію про нормативні акти, що діяли чи діють в їхніх державах, інформацію про судову практику, а також інформацію відносно можливостей громадян щодо забезпечення представництва, необхідного для реалізації або захисту їхніх прав.
Договірні Сторони надають одна одній правову допомогу шляхом здійснення окремих процесуальних дій, зокрема складання, направлення та вручення документів, проведення експертиз, допиту сторін, свідків, експертів та інших учасників процесу, а також виконання рішень органів юстиції.
При застосуванні положень цього Договору центральний орган України користуватиметься українською мовою, а центральний орган Республіки Болгарія – болгарською мовою. Прохання про надання правової допомоги та додані документи складаються мовою запитуючої Договірної Сторони і супроводжуються засвідченим перекладом мовою запитуваної Договірної Сторони, оформленим відповідно до законодавства запитуючої Договірної Сторони. Відповідь на прохання про правову допомогу та додані документи складаються мовою запитуваної Договірної Сторони.
Громадяни однієї Договірної Сторони на території другої Договірної Сторони звільняються від сплати державного мита та інших судових витрат на тих же підставах і в тому ж обсязі, що і власні громадяни останньої.
Напрацьована практика застосування Договору є досить великою, що надає можливість ефективної взаємодії Договірних Сторін при вчиненні цивільно-процесуальних дій, визначених Договором.
Таким чином, приєднання України до Договору є одним з кроків на шляху всебічного забезпечення належного захисту прав і законних інтересів громадян та осіб, що приживають на їхніх територіях.
Головне територіальне управління юстиції у Тернопільській області.
