Роль заробітчан в українській економіці стає дедалі помітнішою: їх частка у ВВП за останні 20 років зросла в 645 разів – з 0,01% ВВПу 1996 році до 6,45% в 2015 році (див. інфографіку). Експерти кажуть, що ця тенденція триватиме, особливо якщо ЄС запровадить безвізовий режим для України.
СКІЛЬКИ ВНОСЯТЬ. За даними Держстатистики, ВВП України в 1996 році становив 78 млрд грн, а внесок гастарбайтерів – 590 млн грн (або $350 млн). У 2004-му ВВП був 345 млрд грн, а сума переказів – 2,17 млрд грн ($400 млн), у 2010-му – 1,083 трлн грн і 24,8 млрд грн ($3,1 млрд), нарешті, в 2015-му – 1,979 трлн грн і 150 млрд грн ($5,84 млрд) відповідно. До речі, з гастарбайтерськими 6,45% від ВВП Україна посідає 29-те місце в світі (дані на 2015). Лідирують за цим показником Непал – 32,2%, Таджикистан – 28,8% і Киргизія – 25,5%.
Як видно з останніх даних НБУ, за першу половину 2016 року офіційні переклади з-за кордону в Україну склали $3,77 млрд. Якщо ця тенденція збережеться, то за рік отримаємо більше $7,5 млрд. І це не все: за оцінками Міжнародної організації з міграції, 60% сум переказів надходять офіційно, 40% – неофіційно. Тому, з урахуванням нелегальних передач через знайомих, водіїв, що курсують за кордон, отримаємо за півроку ще $2,5 млрд, а всього в сумі – $6,27 млрд.
До речі, частка гастарбайтерів у ВВП справді суттєва. За даними Держстату, наприклад, частка будівництва у ВВП-2015 – лише 2,2%, видобувної промисловості та розробки кар’єрів – 4,7%, фіндіяльності й страхування – 3,1%.
ДЕ ПРАЦЮЮТЬ. За різними оцінками, зараз трудяться за кордоном від 6 до 8 млн українців, при цьому офіційний дозвіл на роботу мають не більше 1,5 млн осіб, інші зайняті нелегально. Близько 2 млн постійно проживають за кордоном. Як розповіла нам HR-експерт кадрового порталу rabota.ua Тетяна Пашкіна, основна маса гастарбайтерів зайнята в сезонних роботах на термін від 4 до 10 місяців (будівництво, збирання фруктів, овочів, ягід).
Приблизно половина їх працює в Польщі, решта – в Болгарії, Туреччині. Середні заробітки – 600-800 євро.
За словами Пашкіної, і зараз можна виїхати в ЄС як на сезонні роботи – прибирання перцю, салату, помідорів у Болгарії (до 500 євро/міс.), збирання ягід і грибів у Швеції та Фінляндії (робота відрядна, від 900 євро, але без оплати житла і харчування), так і на короткостроковий контракт (3-6 місяців) в Польщі. Там постійно потрібні різноробочі, бетонярі на будівництва, зкладальники та розкладпальники на конвеєр, на пакування овочів і фруктів. В Італії та Польщі затребувана домашня прислуга (500 євро/міс.). Причому робота легальна, видають робочі візи.
