Не за Юлину, звісно. Хоча… Косу Тимошенко вже кілька місяців не заплітає. Тож Яценюкові, якого більше ста днів тому у кріслі глави Кабміну змінив Гройсман, гріх так довго байдикувати. Бо навіть найдовші в Україні депутатські канікули вдвічі коротші… Тим паче, що є вагома причина, аби Арсеній Петрович нарешті повернувся до роботи. Адже поки він нудьгує, густими бур’янами обростає його дітище. Конкретно – найперший і найграндіозніший проект Яценюка епохи парламентської кампанії-2014.
То був початок вересня… Назва проекту – «Стіна».
Ні, нічого спільного з найдовшою і найміцнішою у світі Великою Китайською стіною наша, українська, не має. На жаль… Хоча задум був, і це – без жартів, грандіозний. «Стіна», на спорудження і облаштування якої планувалося витратити до 8 мільярдів гривень, і яка мала надійно захищати український кордон від російських агресорів, була озвучена як «стратегічний фортифікаційний проект». І мала, окрім першої, іще одну назву, аж надто претензійну – «Європейський вал».
Тут доцільно уточнити: довжина українсько-російського кордону – 2295 кілометрів. Перший етап передбачав облаштування 400 кілометрів…
Що цікаво, всеєвропейського розголосу Яценюків задум («Німецька хвиля», до речі, одразу назвала його провальним) набув саме під час парламентської кампанії. Яценюк-прем’єр тоді особисто їздив на Харківщину і Чернігівщину, вивчав темпи робіт… Велися вони за бюджетні кошти – до кінця 2014 року вдалося виділити 135 мільйонів гривень. У майбутньому планувалося, окрім бюджету, долучити інвесторів. Як вітчизняних, зокрема – Коломойського, так і зарубіжних.
А невдовзі… Після того, як «Народний фронт» Яценюка здобув переконливу перемогу на парламентських виборах, випередивши навіть «Блок Петра Порошенка», будівництво «Стіни» завмерло. Начебто через несприятливі погодні умови…
А потім настав новий, 2015-й, рік.
Яценюк знову став прем’єром.
Відповідно, бюджетні мільярди знову опинилися в його розпорядженні.
Відповідно, знову з’явилися кошти на продовження реалізації ще невидимої, але все ще грандіозної «Стіни». Спершу – 200 мільйонів гривень. А потім, як стверджує народний депутат Борислав Береза, ще 400 мільйонів…
Правда, на справжню міцну, високу й довгу – як у Китаї або, для прикладу, коротшу, але дуже надійну й сучасну ізраїльську, наша стіна абсолютно не схожа. Бо піднялася чомусь не увись, а заглибилася в землю. Тобто, це звичайний глибокий рів, довжиною у якихось 20-30 кілометрів, стверджує народний депутат Олена Сотник… Над яким піднімаються стовпчики, оцінені у 10 тисяч гривень кожен – при справжній ціні, додає Береза, 800 гривень…
Між стовпчиками натягнута металева сітка, а над нею – колючий дріт…
Оце і весь «Європейський вал»?
Ні, не весь… Бо несправедливо було б не згадати сьогодні рясних бур’янів, які ростуть ось уже два літа з обох боків лже-стіни… Цей «проект» Яценюка у всій його красі кілька днів тому сфотографувала і виклала в соцмережі вже згадувана Олена Сотник.
Оскільки ж до глибокої осені – коли ці бур’янища самі висохнуть і впадуть – ще дуже далеко, то…
Арсенію Петровичу, беріться за косу – і швиденько їдьте до своєї «Стіни». Точніше – до її, пересохлих від забуття, витоків. Все одно вам зараз робити особливо нічого. І не тільки вам – компанію нехай складуть вірні друзі, депутати з «Народного фронту». Повоюєте хоч з бур’янами. З грибниками місцевими познайомитеся… Тим паче, що то саме вони, після недовгих роздумів – що то за «стіна» така, у землю вкопана? –вирішили, що то орієнтир саме для них. Аби москалики зі своїми кошиками до українських грибів не пролізли, а українці – на москальські маслята з опеньками не напали…
Зрештою, якщо хтось з одного боку на інший захоче перелізти – Яценюкова «Стіна» цьому не перешкодить… Не кажучи вже про сяку-таку техніку. Адже ні залізобетонних укріплень, ні спостережних вишок, ні інфрачервоних відеокамер, як те планувалося, досі нема.
Грошей не вистачило?
А якщо спробувати пошукати ті сотні мільйонів гривень, що були на «Стіну» виділені – і наче розтанули?
Думаю, такі пошуки – марна справа. Грошей в Україні навіть удень зі свічкою не знайдете. Злодії все розікрали і надійно заховали. Можливо навіть, що в іншій «стіні» – офшорній…
Зате можна спробувати пошукати відеокамери. Правда, не інфрачервоні – звичайні. Оті, яких на цілий мільярд гривень начебто закупив попередник Яценюка на посаді очільника Кабміну Микола Азаров.
Начебто для встановлення на виборчих дільницях.
То де ж ті відеокамери нині? І чи були вони взагалі? А що, як це був черговий злодійський проект Азарова? Адже що-що, а красти він теж умів віртуозно – не згірш свого шефа Януковича.
…А поки Арсеній Петрович з побратимами коситимуть бур’яни обабіч «Стіни», НАБУ і Антикорупційна прокуратура спробують – у відповідь на звернення групи народних депутатів – знайти «кишені», в яких осіли сотні мільйонів гривень, начебто витрачених на «Стіну» Яценюка. Яка мала захистити Україну від вторгнення з боку Росії.
Про це повідомив Борислав Береза. І додав: кошти на цей проект виділяються досі. Так що продовження історії з фіктивною «Стіною» неодмінно буде…
