Чи «засудять» українську мову?

Чи «засудять» українську мову?
Україна, яку любимо, яку носимо в серці, за яку у багатьох наших родинах колись хтось пройшов сибіри, а тепер воює на Сході, поволі стікає крізь пальці людської байдужості, політичного невігластва, захланності багатіїв, нечистоплотності судів і суддів… Ще зовсім недавно, шукаючи Європу, українці відкрили для себе Україну – волелюбну, горду, неймовірно відважну у пориві до свободи… Якими гарними були українці у цій боротьбі! І якою високою була плата!

А тепер війна веде свої рахунки… Війна не тільки на Сході. Вона – у свідомості мирних людей. Вона – щодня, коли йдеться про мову, культуру, місце України у Європі та світі. Про інституції влади. Судочинство. Вона – на телебаченні, у політикумі, в соцмережах… І вона щодня стає усе видимішою, відкритішою, зловіснішою.

На жаль, до сердець багатьох українців не можуть достукатися Ліна Костенко, Оксана Забужко, інші поети та письменники, духовні особи, дипломати, військові, ряд політичних експертів, представники справжньої, а не псевдоеліти, які застерігають націю від підступності Московії. І власних політиків та олігархів, що ладні пожертвувати Батьківщиною на догоду Кремлю та своїй вигоді.

В Україні виникають такі проблеми, про які у багатьох державах навіть і близько не йдеться. Мова, приміром. Уявляєте, якби в Франції порушували питання щодо користування французькою. Чи в Німеччині – німецькою? Чи в Італії – італійською?.. Це – нонсенс. Зате, на думку проросійських політиків, які баламутять суспільство, Україна повинна послуговуватися мовою окупанта? З якого дива? Що за самоприниження? Перед ким?

Для свідомої частини суспільства стало викликом і болем те, що 55 депутатів Верховної Ради звернулися до Конституційного суду з поданням стосовно конституційності Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

Нардепи просять визнати неконституційним згаданий Закон. Більшість ініціаторів подання – депутати від фракції «Опозиційний блок». Серед підписантів: Вадим Новинський, Олександр Вілкул, брати Добкіни, Сергій Ківалов, Тарас Козак, Наталія Королевська, Юрій Мірошниченко, Євген Мураєв, Юхим Звягільський, Дмитро Колесніков, Наталя Королевська, Юлія Льовочкіна, Нестор Шуфрич, Юрій Бойко та інші.

На думку авторів подання, закон порушує гарантоване Конституцією право громадян розмовляти і навчатися рідною мовою та дискримінує громадян за мовною ознакою. Вони вважають, що російська мова на законодавчому рівні виключається з трудових відносин, зі сфери освіти, сфери науки, культури, ЗМІ тощо.

Боже мій, та на телеканалах зараз стільки російської мови! А журнали? Газети? Побут? Ігнорують рідну мову деякі політики й чиновники. І нічого, працюють.

Зрештою, в Україні розмовляють не лише російською.

Такої толерантності до чужої мови, як в Україні, мабуть, годі десь знайти. До чого це призводить – приклад Білорусі. Там склалася катастрофічна ситуація. На тих, хто зберігав чистоту мови, а не користувався «языком», дивились з насмішкою, мовляв, мова колгоспників. У результаті білоруська почала набувати статусу мови вмираючої. А російська – домінуючої.

Невже ми хочемо те саме?

Що вирішить Конституційний суд? Сподіваємось, що за Законом, в Україні функціонуватиме українська мова. Її «не засудять» на користь «наречия» «из-за поребрика».

До речі, це ще не всі захцянки «товаришів» з «Опоблоку». Вони обіцяють, якщо пройдуть у Раду, відмінити закони про декомунізацію та люстрацію. Їм не потрібна Українська Церква. А війну на Донбасі хочуть назвати «громадянським конфліктом».

…Ми повинні втримати Україну. Не втратити. Не зробити свята Московії і нашим «товаришам». Цікаво, а до кого «Опоблок» та інші опозиційні сили – в опозиції? Часом не до України? І якби то тільки вони…





Loading...


Схожі публікації

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

shares