Володимир Балух – український громадський активіст, фермер, після 2014 року залишився громадянином України, відмовившись від російського громадянства. Він систематично вивішував український прапор на своєму будинку та брав участь у проукраїнських акціях. Володимира затримали 8 грудня 2016 року. У серпні 2017 року Роздольненський районний суд анексованого Криму засудив Балуха до 3 років і 7 місяців колонії загального режиму.
Створювали сорочку для політв’язня учасники гільдії народних умільців «Перлина». Тетяна Дяківнич із Скали-Подільської та Уляна Яремій з Борщова вишивали, а їх колеги допомогли із придбання матеріалів. Старт доброї справи відбувся у борщівському краєзнавчому музеї. Благословили майстринь на добру справу, освятили полотно та нитки для вишиванки священики різних конфесій.
Візерунок теж обрали символічний. Як розповіла завідувачка методичного сектору музею Наталія Николин, взяли його із борщівської давньої сорочки 1930-х років з колекції музею. Ця вишиванка належала активісту, патріоту, уродженцю краю Степану Фещуку.
Чому вирішили передати вишиванку саме Володимиру Балаху? У листі до голови організації «Товариство підтримки України» у Латвії Тетяні Лазді він розповів, що під час етапування втратив свої дві вишиванки. Також сказав про те, що подумки теж відзначає Всесвітній день вишиванки і мріє, що у нього буде чорна сорочка, вишита червоними нитками,
- Цей лист Тетяна Лазда опубліковала у фесйбуці, – розповідає майстриня Тетяна Дяківнич, керівник гільдії народних умільців «Перлина». – Він не залишив нас байдужими. Ініціаторка відзначання Всесвітнього дня вишиванки Леся Воронюк пообіцяла підготувати для Володимира чорну вишиванку. А ми вирішили вишити для нього борщівську із старовинним орнаментом, зашивши в хрестики молитву за щасливу долю Володимира і його родини. Ми віримо, що він отримає цю сорочку і вона йому допоможе. Таких людей, як Володимир Балух одиниці, але вони є фундаментом нації. Проходячи через тортури неламаються. Вони є патріоти , нескорені. Так давайте переглянемо свої погляди. Сьогодні і зараз від кожного з нас особисто залежить життя , яке воно буде. Потрібно не бути ватою. Потрібно бути особистістю і залишити позитивний слід.
Фасон сорочки обрали сучасний. Також додали до узору тризуб. Щиро сподіваються, що вгадали із розміром, адже Володимир дуже схуд під час ув’язнення. Символічно, що коріння матері політв’язня із сусідньої Хмельниччини, розповідають майстри.
Вишиванку пошили 25 червня і відразу ж виїхали з нею у столицю, щоб на День кримськотатарського прапора передати її волонтерам, які перешлють її родині Володимира Балуха.
- Дякую колегам за моральну та матеріальну підтримку ( Любі Онисько, Галині Дереворіз, Любі Долинській, Олі Лелик, Людмилі Банзулі, Юрію Дуднику та Уляні Яремій). Велика подяка священикам ( о. Голуб, о. Боднар, о. Яворському), які нас благословили на добру справу, – написала Тетяна Дяківнич на своїй сторінці у фейсбуці. – Велика подяка працівникам Борщівського обласного краєзнавчого музею. Ми разом відкрили нову сторінку співпраці – жива майстерня. Велика подяка місцевій кравчині Марії Лоза. В нас так склалося, що з іншою кравчинею домовлялися раніше і вона відказала з певних причин. Де найти? Були пошуки і невдалі – зараз випускний. І так Господь підвів до людини з позитивною енергетикою, яка шила до церкви все життя і погодилася. Хвала Господу, що на шляху зустрічаєш позитивних людей.
Вишиванку передали у Києві Ірині Сєдовій із Кримської правозахисної групи.
… В останньому слові на суді активіст заявив: «Я не хочу, щоб колись мої нащадки, діти всієї України, дорікнули мене в тому, що я десь злякався, проявив слабкість». Майстрині сподіваються, що ця сорочка стане для Володимира оберегом і навіть на відстані додаватиме йому сил у цьому непростому випробуванні…
Ірина МАХТУРА, фото зі сторінки Тетяни Дяківнич.