Тиші на Донбасі як не було, так і немає… Щодоби як не 20, то 30-40 обстрілів з боку терористів – російських і доморощених. Українські військові, правда, тепер не гинуть кожного дня. Зате кожного дня до обласної клінічної лікарні ім. Мечникова в Дніпрі везуть поранених. Минулого тижня їх було аж 22…
Тим часом Україна наближається до третьої річниці Революції Гідності, за яку вже заплатила й досі платить неймовірно високу ціну. Верховна Рада, у свою чергу, «самовіддано» відпрацювала два роки, а уряд Гройсмана – перших півроку.
Оскільки ж на порядку денному минулого четверга опинився розгляд проекту держбюджету-2017, то іменинники (парламент і Кабмін) не могли не ощасливити подарунками один одного. Тож депутати ухвалили в першому читанні проект бюджету, а уряд натомість – начебто зовсім несподівано для ухвалювачів – вдвічі підвищив їм зарплати. Так що вже з 1 листопада рядовий депутат отримуватиме щомісячно 36 тисяч гривень (починав восени 2014-го із 6,1 тисячі), тоді як керівництво ВР та комітетів – від 40 до 45 тисяч…
А кого ще пожаліти до чорноти спрацьованим на безкінечних канікулах слугам народу – окрім самих себе? Ну хіба свого господаря – народ… Трішечки. Бо ж його, отого народу, й досі ще так багато – аж 42 з половиною мільйони! Тож 150 гривень добавки до «мінімалки», яка тепер складе 1600 гривень, буде досить… Тим паче, що простим українцям, як би вони не скаржилися на скрути і труднощі, не так уже й тяжко насправді. Чого не скажеш про їхніх обранців із – і це зовсім не перебільшення! – паралельного світу…
Візьміть хоча б злощасні електронні декларації, які нас із вами зовсім не стосуються. Тоді як нардепи та інші багатії з середовища високого чиновництва, суддів і прокурорів ніяк не можуть дати цим деклараціям ради. А часу залишилося зовсім трішечки – до 31 жовтня… І що?
– Дуже складна сама декларація. І надто високий рівень відповідальності за помилку, – днями скрушно похитував головою на телеканалі «112.Україна» один з нардепів. Наш колишній губернатор, до речі. А отже, і колишній земляк. Хто саме?
РАДИКАЛЬНО БАГАТИЙ БІДНИЙ ЧИЖМАРЬ
Розумію, що поруч слова «багатий бідний» сприймаються з іронією. Як «р» з м’яким знаком… Тим не менше, екс-голова Тернопільської ОДА майже десятилітньої давності саме таким і є: багатим і бідним водночас.
Багатим, оскільки став другим у списку найбагатших парламентарів. Задекларувавши за 2015 рік на офіційному сайті Верховної Ради 52 мільйони 110 тисяч гривень доходів.
Бідним же – наче козак Гаврилюк – Чижмаря можна вважати тому, що з усіх цих мільйонів особисто йому належить буквально крапелиночка. Це 79 тисяч 448 гривень зарплати.
Решта ж багатомільйонного статку – в основному у вигляді спадщини – у руках колишньої дружини. А ще у сімейства Чижмарів є 6 земельних ділянок, 3 квартири і дві новеньких іномарки: власна й орендована.
Так що насправді не такий він уже й бідний, екс-наш Юрій Васильович. Але це – якщо не порівнювати з його тернопільською епохою. Під час якої Чижмарь прославився скандалом зі зникненням 9 мільйонів гривень, що надійшли з держбюджету на ліквідацію наслідків повені в південних районах області. То був 2008 рік. Тих грошей досі не знайдено…
Приблизно тоді ж Чижмарь змушений був пересісти зі службового «Мерседеса» у «Фольксваген». Оскільки у багажнику першого тернопільські правоохоронці знайшли таблички з трьома різними номерами, а в салоні – підробні техталон і тимчасовий техпаспорт.
Однак, то ще не всі чудеса. Виявилося, що за якихось 4 місяці службове авто нашого тодішнього губернатора наїздило 265 тисяч кілометрів. Якщо б це виявилося правдою, то щодоби автівка невсипущого очільника області не сміла зупинятися ані на хвилину. Ганяючи зі швидкістю 90 км/год. Розгадка – у списаному бензині? Та й не тільки в ньому…
Тим не менше, незважаючи на порушені карні справи, наш герой спокійнісінько перебрався до столиці. І незабаром став заступником голови Київської ОДА.
На жаль, у столиці Чижмаря спіткав ще один гучний скандал, цього разу – «кислотний». Вдаватися у його подробиці не буду, оскільки він, хоч як старався Юрій Васильович видати його за політичну помсту, виявився цілком приватним. Та й жодних слідів на його обличчі не залишив: великі гроші зробили свою пластичну справу…
Точніше, дві справи. Адже під час тривалого лікування поруч з Чижмарем, за його ж зізнанням, постійно була одна-єдина людина. Це – колишня дружина Катерина. Нотаріус, до слова. А ще – високопосадовець Мін’юсту як епохи Януковича, так і Порошенка.
Інакше в ті пекучі для екс-чоловіка дні та ночі, стверджують злі язики, Катерина вести себе й не могла, адже чималі гроші й майно перебували тоді у його власності.
Та сплинув час – і все змінилося. Багатомільйонні статки невідомого походження перетворилися на законну спадщину Катерини. Чижмарь знову став зразковим сім’янином. Із скромною депутатською зарплатою – і не більше. Отримав депутатський мандат. Із першої спроби на колись рідному Тернопіллі, правда, це йому не вдалося. Тож пристав до радикалів.
Так що зараз у Ю.В. одна проблема – правильно заповнити е-декларацію. А поки він це робитиме, ми з вами, дорогі мої читачі, глянемо на життя-буття іще одного земляка. Теж із паралельного світу. Котрому, можливо, й декларація вже не знадобиться. Хто це такий?
ПРОСТО ПОЛКОВНИК. БЕЗ ПОСАДИ І… ПРІЗВИЩА?
І все ж прізвище я назву.
Та спершу – про дивну заяву прес-служби Управління оперативного командування «Захід». У цій заяві ЗМІ звинувачено в поширенні інформації, яка (цитую) «ґрунтувалася на припущеннях про затримання військового комісара Тернопільського обласного комісаріату за отримання хабара». Але ж провина його не доведена, наголошено в заяві. Причетність чи непричетність посадовця до даного факту може встановити лише суд.
Від останнього слова мені стало смішно…
Не тому, що полковник Володимир Катинський не боїться ніякого суду, а тому що…
Суди ж у нас нині – напівпорожні! «Чесні» судді, яких не встигли спіймати на хабарах, завчасно позвільнялися, дехто навіть за кордон утік. А хтось – під домашнім або й справжнім арештом: очікує, коли і йому засвітить небо в клітинку…
Так що остаточного розгляду його справи полковнику Катинському, можливо, треба буде чекати довгенько. Я розумію, як тяжко це робити в камері СІЗО – після того, як був буквально за крок від омріяного дерев’яного будиночка на 170 квадратів. Що його мав отримати у вигляді хабара від одного з районних військкомів.
І які такі «припущення» має на увазі командування «Заходу»? Хіба перший заступник військового прокурора Західного регіону Білоусов, оприлюднюючи факти про хабар на суму 280 тисяч гривень та затримання Катинського у його службовому кабінеті, взяв їх зі стелі?
А офіційне повідомлення прес-служби СБУ, співробітники якої давно «вели» Катинського, теж до необґрунтованих припущень віднесемо?
Чи ЗМІ додали щось зайвого від себе, придумавши те, чого не було?
А я так розумію: поки в бійців АТО і просто нормальних українців Україна – понад усе, то в чиновництва «Заходу» честь мундира – понад усе…
Та от біда: поки з мундирами проблем нема, то з честю (найперше – офіцерською) вони величезні. Особливо непростимі ці проблеми у час війни. Коли на Донбасі вже третій рік гинуть, стають каліками і зникають безвісти сини, чоловіки і батьки переважно робітничо-селянського походження. Точнісінько, як у радянську епоху… І ростуть сиротами вже тисячі дітей, і сивіють від горя тисячі зовсім юних вдів та стомлених життям матерів і батьків…
А у військових чиновників одне на умі – мундири не заплямувати. Тоді…
Перестаньте брати хабарі нарешті!
Адже Катинський – не єдиний такий, правда ж? За підтвердженням далеко ходити не треба – вистачить згадати військового прокурора АТО Костянтина Кулика з його 3-мільйонними статками дуже підозрілого походження.
А за скількома такими «куликами» іще в’язниці плачуть?
Зрештою, і цей поки на волі – завдяки багатомільйонній заставі.
Катинському один з львівських судів теж дозволив це зробити. Перед тим заарештувавши на 2 місяці. У той же час він може на цей період покинути камеру – під заставних 2 мільйони гривень. Одне уточнення: мільйони ці мають бути чесного походження.
Так що все у ваших руках, захисники полковника Катинського із «Заходу»! Його воля – й у ваших руках. Просто знайдіть 2 мільйони, походження яких ніхто не піддав би сумніву…
