Віталій Цимбалюк: «Поза політикою почуваюся комфортніше»

Віталій Цимбалюк: «Поза політикою почуваюся комфортніше»

Уже тривалий час громадська організація «Тернопіль Європейський» відстоює інтереси мешканців міста. Її очільник Віталій Цимбалюк впевнений, що робота активістів дала багато позитивних результатів, а отже свою діяльність будуть не тільки продовжувати, а й посилювати.

– Ваша громадська організація знана тернополянам своїми цікавими проектами і резонансними ідеями та кроками. Над чим працюєте сьогодні?

– В період виборчої кампанії та формування нової ради ми дещо призупинили наші ініціативи, щоби зорієнтуватися, чи новий склад депутатського корпусу буде готовий адекватно їх оцінювати і допомагати втілювати. Наразі бачимо, що поміж «старих» у сесійну залу увійшли і нові політики, які декларують ті ж цінності, що і ми. Тому надія на розуміння влади і позитивні зміни у місті у нас є.

У період новорічно-різдвяних свят займалися приємними справами – це допомога і подарунки дітям, які цього особливо потребують. Продовжуємо співпрацю з волонтерами, через яких давно допомагаємо нашим бійцям. І, звичайно, працюємо над втіленням в життя тих проектів, які були нами задекларовані торік. На жаль, чимало наших ініціатив тоді були заблоковані чиновниками, тож маємо надію, що зараз ситуація все ж змінилася.

– Чи спротив чиновників не спровокував зневіру в активістів організації?

– Навпаки, з’явилося потужне бажання переламати ситуацію і таки змусити чиновників прислухатися до нас. Незважаючи на всі перешкоди, ми робили багато заходів, які могли організувати самотужки. Як приклад – капітальний ремонт приміщення Братства вояків ОУН-УПА, яке знаходилося у жахливому стані. Після нашого звернення до обласної ради надійшла ветеранам і частка коштів для погашення заборгованості за комунальні послуги. Також своїми силами і за благословення священиків нашої Катедри зуміли відремонтувати і відкрити літній табір для дітей у Зарваниці, куди потім відправили на відпочинок дітей воїнів АТО. Однак багато наших задумів були пов’язані з міською радою, а тому для їх втілення доведеться докласти не тільки багато зусиль, а й заручитися максимальною підтримкою громади міста.

– Про які саме ініціативи йде мова?

– Наприклад, скорочення штату працівників міськради, близько третини яких незрозуміло чим там займаються. Таким чином зекономили би пристойну суму бюджетних грошей. Ліквідація, як непотрібної і затратної, муніципальної поліції, особливо коли в місті створено управління національної поліції зі всіма законними повноваженнями. Говорили ми і про надбудову третіх поверхів до дитячих садочків, щоби вирішити питання з переповненою чергою до них. І про звітування перед громадою за благодійні внески, які збирають у лікарнях міста; за витрачені кошти на пальне для службових авто чиновників, незрозумілу соціальну рекламу, квіти і сувеніри… Нагадую, в сумі це мільйони наших із вами гривень, які можна було б витратити значно раціональніше.

– Ваш батько, Михайло Цимбалюк, свого часу зумів зробити хорошу політичну кар’єру, не перебуваючи в жодній партії. Як Ви розцінюєте те, що зараз він вступив до лав ВО «Батьківщина»?

– Те, що Михайло Михайлович тільки зараз зробив для себе цей вибір, свідчить про те, що цьому передували тривалі роздуми і твереза оцінка нинішньої діяльності партії ВО «Батьківщина» з урахуванням власного життєвого досвіду. А той факт, що Юлія Тимошенко довірила моєму батькові такий серйозний пост як голова Львівського обласного осередку, свідчить про її глибоку довіру до нього як людини досвідченої і порядної. Це – моя стороння думка, адже батькова діяльність взагалі не пов’язана із моєю, і наші з ним світогляди та рішення не завжди збігаються. Якось так давно склалося, що свої життєві плани ми можемо обговорювати, радитися, але кінцеве рішення кожен приймає сам.

– Вас також називають більше політиком, аніж громадським активістом. Наскільки комфортно Вам зараз знаходитися «поза процесом»?

– Напевне, «поза процесом» я більше був у статусі депутата міськради, аніж зараз. Бо коли ти приходиш до сесійної зали, а там уже все домовлено – які проекти йдуть «з голосу», що потрібно «зарубати» чи «протягнути» – то твій єдиний голос (максимум з 1-2 однодумцями) абсолютно ні на що не впливає. Я маю купу депутатських запитів, на які досі (!) не отримав відповіді. Жодне моє звернення з питаннями виборців мого округу не було взяте до уваги. Тому практично все, що я робив у статусі депутата, було виконано власними зусиллями і за власний кошт. Сьогодні ж, перебуваючи поза політичними «ігрищами», я почуваюся значно вільніше, бо зумів згуртувати навколо себе чимало активістів у громадську організацію «Тернопіль Європейський». Вважаю, що саме такі об’єднання зараз мають значно більший вплив на владу, аніж самотній депутат, позиція якого відрізняється від партійної більшості чи коаліції.

– Чи означає це, що Ви порвали з політикою?

– У нашій країні в такий непростий час важко бути активістом і водночас взагалі не стикатися з політикою, тому питання моєї участі в політичному житті міста наразі відкрите. Я не належу до людей, котрі щороку міняють партійний квиток на більш популярний, а тому досі до жодної партії не вступив і наразі не планую. В той же час у мене немає упереджень щодо тієї чи іншої політичної сили. Адже в одній і тій же партії можна зустріти як порядну людину, так і мерзотника. У колі моїх друзів та знайомих є люди з різними політичними вподобаннями, однак це не є визначальним у нашому спілкуванні. Тому що неважливо, у якій партії чи громадській організації ти перебуваєш. Важливо, що суспільство виграє від твоєї діяльності.

Олег Миколишин.






Loading...



Схожі публікації

1 коментар

  1. twit

    Тернополяни відчували б себе комфортніше, якби цей фацет пещений перебував би не тільки поза політикою, а й за межами області. Такий комфорт був без його дебільних виступів. Хай би забирався десь до татка, чи до дядька і не морочив би тут людям голови.

    Відповісти

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

shares