13-й день війни: що робити з тривожністю

13-й день війни: що робити з тривожністю

Уже два тижні українці перебувають у процесі війни і в кожного відбуваються різні зміни. Так, відбулась переоцінка цінностей. Цінність людського життя зросла. Все матеріальне відійшло на інший план. На такі болючі питання: «Чому?», «За що?» – так і не знаходимо відповіді. «Невже українці змушені віками терпіти війни, приниження, муки?»… «Як зробити так, щоб життя дітей було в мирі?» Ці питання спливають у головах багатьох українців.

Звуки сирен, пострілів викликають страх, панічні атаки та переживання. Як пояснити дітям, чому ми годинами сидимо в бомбосховищах? Або як правильно спілкуватись із старшим поколінням? Як знайти власний ресурс для відновлення рівноваги?

Насправді кожен має особисті напрацювання (досвід) переживати різні події. Науковці довели, що 80 відсотків людей можуть адаптуватись і жити в умовах стресу та стресових подій. А 20 відсоткам людей важко справлятися з складними ситуаціями і вони дуже болісно переживають події та наслідки війни.

Як ми можемо допомогти собі у воєнний час. Інна МОНАЧИН,

кандидатка психологічних наук радить слідкувати за своїм розпорядком дня. Вчасно приготувати їжу, виконати домашню роботу, дати тілу фізичні навантаження, приготуватись до сну (навіть якщо не дуже спиться) тощо.

«Інформацію варто читати, але не зависати довго в інформаційних потоках. Не слід боятися пропустити інформацію в новинах. Варто дозовано вникати в інформацію, пов’язану з воєнними діями та щоденними подіями, – каже Інна Моначин. – Навчіться вимірювати власні показники своєї поведінки. Емоції можуть бути сильними, але керованими. Подбайте про відсутність фантазій, маячні та ступору. Ви повинні розуміти, де ви і що з вами відбувається. Маєте розуміти, коли потрібно попросити про допомогу».

На думку фахівчині, волонтерство – це та справа, яка відволікає від негативних думок. Відчуття згуртованості, потрібності, корисної діяльності допомагає вижити в найскладніших умовах. Можна просто допомагати одній людині чи кільком, які потребують підтримки.

«Пам’ятайте про тілесну терапію, яка найкраще допомагає подолати страх. Робіть дихальні вправи, слідкуючи за диханням, вирівнюючи його і розтягуючи. Для розслаблення можна практикувати своєрідне тремтіння (встаньте і відчуйте під ногами опору, розслабте тіло й почніть струшувати його, немов баклажку з водою – можна спочатку задіяти руки, ноги, а тоді все тіло – робіть таке принаймні протягом кількох хвилин). Помасажуйте точки на руках – між пальцями та центр долоні, – каже Інна МОНАЧИН. – Візуалізація емоцій зменшить біль і агресію. Якщо ви агресуєте , то навчіться спрямовувати цю енергію в образ сили і відправляйте солдатам для перемоги над ворогом. Якщо ви відчуваєте біль, то навчіться трансформувати його в захист для своїх близьких людей. Наприклад, через молитву».

Також можна використовувати арт-терапевтичні техніки, які включають ресурси виживання. Малюючи українську символіку, ми спрямовуємо в правильне русло те, що наближає нас до перемоги.

Пам’ятайте, що кожен має великі ресурси та потенціал на виживання. Навіть у цей складний час прислухайтеся до своїх бажань і вподобань. Навчіться в умовах війни робити те, що приносить вам задоволення. Спокійний стан відкриє нові ресурси у вас і підтримає людей навколо, а це особливо важливо у воєнний час. Вмикайте самоспостереження – і все буде добре! В єдності наша сила! Все буде Україна!

Анастасія ПОЛЬОВА.

Автор

Avatar

журналіст, газета "Наш ДЕНЬ"




Схожі публікації

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *