Невловима тернопільська біла галка таки потрапила в об’єктив фотокамери! «Вполював» її біля технічного університету Олег Грималюк і поділився на сторінці групи «Птахи Тернопільщини» у фейсбуці. Тут можна побачити, як будує своє майбутнє житло припутень (дикий лісовий голуб) та дізнатись, що поруч живе і зимує зараз золотомушка жовточуба.
Заснували групу відомі своїми експериментами у світі фотографії тернополяни Тетяна Свинарик-Іващенко та Олександр Гриців. Фотокамера у цих тернополян працює, як провідник у світи, які є поруч з нами, але доступні для спостереження не всім. Через об’єктив їхніх камер ми зазираємо у Всесвіт, роздивляємось макросвіт бактерій та мікроорганізмів, а відтепер ще й «полюємо» на птахів, які зимують поруч з нами. Вдалі світлини учасників групи «Птахи Тернопільщини» знайомлять читачів соціальної мережі «Фейсбук» з різноманіттям птаства, яке продовжує сміливо чекати весну в Тернополі. Також у групі можна знайти посилання на цікаві статті про птахів України та фото птахів з різних куточків Тернопільщини.
Таке тихе полювання – спостереження за птахами за допомогою оптичних приладів (бінокля, підзорної труби або ж фотокамери) – це хобі для тисяч людей, яке у світі знають під назвою «бердво́чінг» (birdwatching). Тернопільська група бердвочерів створена нещодавно, але заходити на її сторіночку цікаво. «Чарівні небесні мандрівники. Крилаті бешкетники. Неймовірні співочі віртуози. Майстри мереживного плетіння і будівельники. Повітряні акробати. Це все про них. То хто ж вони? Царство – тварини, підцарство – багатоклітинні, тип – хордові, клас – птахи. У наш час розвитку цифрової та оптичної техніки бачити красу і розмаїття видів птахів і не поділитися цим із іншими людьми видається нам неправильним. Тож у групі «Птахи Тернопільщини» ми пробуємо поєднати наші візуальні спостереження за птахами, їх фотографування і науково-пізнавальну інформацію», – описують групу її засновники.
Більшість світлин птахів у групі – від фотографів Олександра Гриціва та Ніни Дунець. Синицю блакитну «впольвано» у парку «Національного відродження» 29 грудня минулого року, дятел звичайний прилітав у парк Топільче 30 січня цього року, того ж дня у тому ж парку галка звичайна полювала на здобич та намірилась похарчуватись у годівничці. В об’єктив Ніни Дунець потрапила і пташка, яку важко помітити: волове очко (Troglodytes troglodytes) або кропив’янка, кропивник. На фото можна помилуватись і більш знайомими птахами – сороками, криженями звичайними (дикими качками). Дізнаємось, як у парку «Загребелля» зимує синиця велика, а у парку «Національного відродження» – сойка звичайна.
– Існує цікавий додаток для смартфону – Merlin Bird ID для визначення птахів за фото чи фрагментом співу. Також він дає можливість поділитися місцем спостереження на карті. Крім того, ви можете бачити інформацію інших людей про пташок у вашому регіоні, – розказує у групі Олександр Гриців.
Учасники діляться світлинами, зробленими протягом року, і обов’язково зазначають, де і коли фотографували: «Дрізд чорний» (м. Тернопіль, парк «Національного відродження», 10.05.2021), «Плиска жовта» (заповідник «Медобори», Тернопільська обл., 29.04.2021), «Зяблик звичайний родини в’юркових» (с. Стегниківці, Тернопільська обл., 03.05.2021) – дописує адміністратор групи Олександр Гриців. Хижого птаха боривітра на своєму подвір’ї рятував Арсен Мільчановський: «Залетів на горище за горобцями, а вилетіти сам не зміг. Допомогли».
Такі спостереження надзвичайно важливі для розуміння того, який насправді ареал проживання птахів, як впливають на них урбанізація та технології, чим люди можуть допомогти, щоби популяції пернатих збільшувались.
Олена МУДРА,
Юлія СТАСИШИНА.
