Наприкінці лютого уряд затвердив новий Державний стандарт початкової освіти, за яким навчатимуться першокласники з вересня цього року. У документі закладено, що саме мають знати та вміти учні після закінчення чотирьох перших класів. Передусім новий стандарт пропонує відійти від сталої шкільної формули «знання заради знань» та вчити дітей застосовувати їх у реальному житті. Які ще нововведення чекають на першокласників, аналізували експерти Центру громадського моніторингу та контролю.
Перший раз у перший клас
Восени минулого року Верховна Рада ухвалила закон про освіту, який дав можливість розпочати реформу української школи. І хоча оновлення має охопити всі ланки шкільної освіти, стартують зміни з початкової школи. Діти, які у 2018 році підуть до першого класу, здобуватимуть середню освіту вже 12 років і навчатимуться за новими програмами.
Попри побоювання батьків, у школі залишаться такі звичні предмети, як «Українська мова» та «Математика». Але підхід до їх вивчення зміниться. Так, наприклад, на математиці діти повинні будуть не тільки рахувати в межах 100, а й застосовувати ці знання у різних життєвих ситуаціях: уміти відшукати номер потрібного будинку або місця у кінотеатрі. Для цього у нових начальних програмах передбачено більше часу для позакласних занять, зокрема, на свіжому повітрі. На уроках мови та літератури діти працюватимуть не лише з художніми текстами, а й з публіцистикою (газетними та журнальними статтями тощо). За задумом міністерства, висловлюючи своє ставлення до тексту, діти навчаться мислити критично та обґрунтовувати власні думки. Цікаво, що, крім обов’язкових вмінь у читанні та математиці, відтепер у дітей розвиватимуть так звану академічну доброчесність, тобто повагу до чужої інтелектуальної власності. Так, згідно зі стандартом, після 4-го класу дитина повинна вміти дотримуватися правил цитування та посилання на використані джерела.
«Ми хочемо перейти від школи, де дітей напихають знаннями, здебільшого теоретичними, до школи компетентностей 21-го століття. Компетентність – це не лише знання, це ядро знань, формування вміння їх застосовувати для практичних ситуацій. А ще ваші цінності, які ви формуєте до того потоку інформації, який валиться на дитину сьогодні», – підкреслює міністр освіти і науки Лілія Гриневич.
Однією з новацій у початковій школі мають стати наскрізні навички, тобто розвиток одного уміння у рамках різних навчальних предметів. Експерт з освіти Українського інституту майбутнього Микола Скиба пояснює, що, наприклад, мовної компетентності діти навчатимуться не лише на уроці мови або читання, як було раніше, а й на уроках із мистецтва, де педагог звертатиме увагу на мовлення дитини.
Власне, мова займатиме важливе місце у трансформації шкільної освіти. Зокрема, буде збільшено обсяги вивчення української. У школах національних меншин частину предметів дитина вчитиме рідною мовою, решту – державною. За задумом міністерства, належний рівень знання української мови гарантує учням успішний вступ до ВНЗ.
«Ми провели надзвичайно важливу реформу. Ми повертаємо до України українську школу. Дуже просто. Водночас нікому не забороняємо вивчати мови національних меншин. Але кожна дитина, яка закінчила українську школу, має вільно володіти українською мовою», – прокоментував положення реформи Президент Петро Порошенко.
Мільярд гривень та свобода для вчителя
Аби нові методики запрацювали, школи потрібно забезпечити відповідними навчальними матеріалами і технікою. Цього року на реформування початкової школи з державного бюджету виділять 1,8 млрд гривень. Значна частина коштів, а саме 998 млн, передбачені на забезпечення учнів освітніми матеріалами та меблями, 387 млн піде на підвищення кваліфікації вчителів та майже 164 млн – на придбання техніки.
Експерти впевнені, що, навіть попри належне фінансування, головним рушієм змін у школі залишаються вчителі. Тож значна увага приділяється їхній перекваліфікації. Власне, 1 лютого на освітній онлайн-платформі EdEra стартувала програма перепідготовки вчителів початкової школи. У МОН пояснюють, що через необхідність перенавчити велику кількість викладачів у обмежені строки, було обрано формат змішаного навчання. Тобто 60 годин педагог навчатиметься дистанційно, ще 60 годин – в аудиторіях Інституту післядипломної освіти. За даними міністерства, за місяць на проходження курсу зареєструвалася понад 51 тисяча освітян. У разі успішного закінчення навчання вони отримають електронний сертифікат, який зараховуватиметься як підвищення кваліфікації. Такий сертифікат є обов’язковим для вчителів, які візьмуть перші класи у вересні цього року.
Важливо, що у новому навчальному році вчителі матимуть більше свободи. Відповідно до затвердженого стандарту початкової школи, викладач зможе працювати за власною навчальною програмою, орієнтуючись на темпи та успіхи свого класу.
«Основою змін є дитиноцентрична освіта. Вчитель зобов’язаний відслідковувати мотиваційні переваги кожної дитини. Діти відрізняються по своїх інтересах, мотиваціях, і завдання вчителя – ідентифікувати їх і створити умови для розвитку персонально кожної дитини. Як він це робитиме – залежить від підготовки та фантазії вчителя», – зауважує експерт Реанімаційного пакету реформ Наталія Шульга.
Звичайно, попри докладно написаний стандарт, зміни у шкільній освіті мають відбуватися на місцях, і варто визнати – це не завжди легко. Директор київської школи №148 Сергій Горбачов зауважує, що реформа часто наштовхується на суттєвий спротив і «не тому, що так багато свідомих супротивників реформи, а тому що «люди так звикли». У міністерстві у свою чергу намагаються заручитися підтримкою вчителів на місцях. За словами директора департаменту загальної середньої та дошкільної освіти МОН Юрія Кононенка, значна увага приділяється роз’яснювальній роботі, аби донести до викладачів переваги нової системи.
Реформування початкової школи – це лише перша ланка змін в освіті. З вересня 2022 року має набути чинності новий стандарт для середньої школи, а з 2027 – для старшої. Тобто діти, які підуть у перший клас цього року, отримають повністю оновлену середню освіту. Таким чином, менш ніж за 10 років Україна матиме якісно нову школу.
