Війна змінила траєкторії життя багатьох українців. У наші домівки прийшли тривога, біль, сльози. А ще величезне прагнення перемоги і відчуття єдності.
Добрі, щирі слова, душевне тепло, спогади і вдячність тим, хто нині захищає Україну, об’єднали минулої середи і газовиків Бучаччини та Монастирищини. Вони зібралися, аби відзначити гарний ювілей – 30 років з часу створення Бучацького управління з експлуатації газового господарства.
Підприємство було створене 2 січня 1992 року. Але історія голубого вогника на теренах Бучацького краю сягає ще у 60-і роки минулого століття, коли розпочалася реалізація скрапленого газу в Бучачі та селах району. Перші наповнені балони привозили з Рівного. Склад для їх зберігання був у будівлі міської ратуші, а першим працівником газового господарства був Петро Машталір.
Про це на ювілейній зустрічі згадували ветерани, які в ті далекі вже роки творили передумови розвитку і становлення газового господарства, які першими прокладали і запалювали голубий вогник у селах та містечках району.
Нині Бучацьке управління з експлуатації газового господарства – це потужне підприємство, яке забезпечує безаварійне та безперебійне постачання споживачів природним газом та експлуатацію газопроводів і споруд на них. З першого липня 2010 року до складу «Бучачгазу» увійшла також Монастириська дільниця.
Благословив дійство отець Пантелеймон із монастиря отців-василіян, який підкреслив, що у нинішній час українці особливо мають бути єдині.
На свято завітав голова правління «Тернопільгазу», заслужений працівник промисловості України Олег Іванович Караванський. Він тепло привітав ювілярів, відзначивши, що тепер, коли Україна бореться з російськими окупантами, робота газовиків надзвичайно важлива. Адже їхня професійна діяльність покликана гарантувати енергетичну безпеку та незалежність держави.
– Шлях довжиною в тридцять років – це не просто цифра. Це – значуща подія у житті людей, які присвятили себе нелегкій, але дуже потрібній справі. Не одне покоління газовиків Бучацького району зробило свій внесок, аби донести життєдайний блакитний вогник у найвіддаленіші села краю, – зазначив Олег Іванович.
Керівник «Тернопільгазу» щиро подякував усім за нелегку і віддану працю, для кожного знайшов теплі слова, адже багатьох працівників знає особисто.
А потім настала хвилююча мить. Олег Караванський запросив до нагородження Почесною відзнакою об’єднання «Тернопільгаз», грамотами, цінними подарунками, подяками нинішніх працівників колективу, ветеранів. Були сльози, щемливі спогади, обійми. Хтось із «Бучачгазу» уже пішов на заслужений відпочинок, але зараз тут працюють їхні діти.
На жаль, не всі дочекали ювілею газового господарства. Хвилиною мовчання вшанували тих, хто творив його історію. І тих сучасних Героїв, які нині ціною власного життя виборюють перемогу України у жорстокій війні з росією.
Привітали ювілярів голова Бучацької територіальної громади Віталій Фреяк, голова Трибухівської ОТГ Олег Ковдрин.
Того дня по-особливому звучали пісенні дарунки від лауреатів багатьох всеукраїнських конкурсів та фестивалів Адріани Гарматюк, Тетяни Дзюби, Івана Нагачевського. Адже всі ці мелодії пов’язані з війною, з болем і надією мільйонів українців. Разом з виконавцями співали слова, які у ці непрості часи надихають і підтримують нас, і присутні у залі. «Там, біля тополі…», «Українська лють», «Війна – твоє ім’я»… Звучала «Ой, у лузі червона калина», яка стала своєрідним гімном України і за її межами.
Щирі слова вітань і подяки усім працівникам висловив начальник Бучацького УЕГГ Михайло Качур. Побажав перемоги, міцного здоров’я. Бо наступного дня їх усіх знову чекала нелегка робота. А якщо будуть мирними і безпечними будні, то і свята будуть добрими.
Зіна КУШНІРУК.
Фото Ярослава СТАРЕПРАВО.
