У відчаї через безгрошів’я, жахливу дорогу і низькі ціни на молоко та м’ясо люди звернулися з петицією до глави держави
Село Котузів – невеличкий населений пункт на Теребовлянщині. З вересня 2015 року воно входить у склад Золотниківської сільської громади.
До цього села найзручніше їхати взимку. Адже тоді розбиту дорогу трохи засипає снігом і автівка щометра не потрапляє у чергову вибоїну. Цю дорогу чиновники вже не один рік обіцяють відремонтувати. Одна,к поки що це – лише слова. Натомість вартість проїзду в автобусах зросла практично вдвічі і тепер квиток до Тернополя замість 28 коштує 48-50 гривень.
Котузівці кажуть, з екранів телевізорів щодня чують про те, що Україна почала жити по-новому, про десятки реформ, підвищення зарплат, мільйонні бюджети новостворених громад і децентралізацію… А в реальності заледве виживають за мізерні пенсії та кошти, які вдається заробити від ведення підсобного господарства.
Мешканець Котузова Ігор Бойківський (на фото) звернувся до Петра Порошенка з петицією, у якій він закликає Президента звернути увагу на низькі закупівельні ціни на свинину і яловичину.
Чому у нас купують м’ясо свинини по 25 гривень за кілограм, а продають його на ринку за 100, чому таке знецінення праці селян, немає пунктів прийому м’яса? Чому скупники встановлюють низькі ціни і заробляють 100 відсотків на кілограмі м’яса? Натомість селяни докладають багато зусиль, щоб виростити свиню чи корову, а отримують за це мізерні кошти. Те ж стосується закупівлі молока, овочів і фруктів, – йдеться у петиції Ігоря Бойківського.
Чоловік зізнається, несила терпіти таку несправедливість. Разом з дружиною виховують сина Маркіянчика. Тримають господарство, щоб заробити на життя. Ще до одруження Ігор їздив на заробітки. Зараз же не готовий залишити молоду родину, хоче працювати на своїй землі.
Ігоря підтримують односельчани, хоч і не всі можуть проголосувати, адже комп’ютер та підключення до інтернету для селян практично розкіш. Люди закликають усіх українців підтримати петицію, адже низькі ціни на сільськогосподарську продукцію – одна з причин зубожіння та спустошення сіл. Щоб вижити люди їдуть за кордон і, до прикладу, у сусідній Польщі бачать, як держава підтримує село і яку політику провадить у цій сфері.
У селі важко вижити, якщо ти не маєш корови, свиней, не садиш город, – розповідає староста Котузова Іван Пастушанчин. – Однак останнім часом ціни на все зашкалюють, а от продукти, які вирощують селяни, у ціні не зростають. Це дуже болюча проблема. З нашого села виїхала вся молодь. Люди дають собі раду, як можуть. Добре, що ще є субсидії. А то деякі люди взимку взагалі б не вижили – просто голодували б… Найбільша біда – це дорога. Але поки що наших прохань ніхто не чує. Гроші вкладають у більші села… Про нас забули…
-Ми здаємо молоко по 4 гривні, а у місті воно в магазинах коштує 16-20 гривень, – додає Галина Бойківська. – Щоб купити 1 кілограм оселедців, потрібно 30 кілограмів картоплі продати, а за 150 кілограмів бульб вийде пакет порошку для прання. Отака наша сільська арифметика. А скільки праці і ресурсів у все це потрібно вкласти – не рахує ніхто.
Люди переживають, що вже наступного року у Котузові закриють школу. Тож дітям доведеться ходити 5 кілометрів пішки. А чи буде шкільний автобус – невідомо. Адже по такій дорозі, яка веде до Котузова, вже і рейсовий транспорт відмовляється їздити.
Запрошуємо до нас в гості депутатів та Президента, – кажуть котузівчани. – Приїздіть і подивіться на власні очі, як живуть люди і чи діють ваші реформи. Ми дуже хочемо жити по-новому. Але те, що зараз відбувається, – це знищення села. Ми хочемо працювати на рідній землі, але з такими цінами і ставленням до людей ми скоро перетворимося на жебраків!
