Ігор Богданович Бутрин із Тернополя, коли розпочалося повномасштабне вторгнення росії, одразу записався у місцеву територіальну оборону. Згодом захищав Україну у штурмовому загоні Державної прикордонної служби України. Він був відважним, мужнім воїном, відповідальним і надійним побратимом.
9 січня Ігор загинув у жорстоких боях з російськими окупантами на пекельній Донеччині, під Соледаром. Йому було лише 38 років.
Ніколи більше не обійме коханого чоловіка дружина Ірина, не пригорнеться до люблячого тата донька Каріна. Залишився без синівської підтримки батько Богдан. Маму Ігор втратив дуже рано.
22 січня, у День Соборності України, за волю і незалежність якої віддав найдорожче – своє життя – Ігор Бутрин, з ним попрощалися рідні, друзі, побратими, тернополяни.
Під дописом дружини загиблого пані Ірини у фейсбуці люди залишають десятки коментарів, висловлюють щирі співчуття, жаль і біль з приводу такої ранньої і непоправної втрати:
Вічна пам’ять тобі, брате! Ти загинув героєм. Царство небесне ! Ніколи тебе не забуду! – Олександр Сиротинський.
Спи синочку, ти для нас, хто знав тебе, завжди будеш живим. Світла пам’ять Воїну, – Галина Топольницька.
Невимовний біль… Назавжди Ігор в пам‘яті, як добра, життєрадісна, позитивна людина!!! Молимося, щоб Господь забрав Його в Царство Небесне, а всім рідним дав сили перенести цю важку втрату! – Олеся Топольницька.
Вічне споживання друже, ти був гарним воїном, шкода що клята війна проходить ціною багатьох життів, – Валентин Городецький.
Іруся, прийми наші найщиріші співчуття. Нехай душа твого чоловіка спочиває з миром і віднайде вічний спокій. Тримайтеся з донечкою і сил вам це пережити, – Оленка Назар.
Вічна пам’ять і безмежна слава Герою! Тепер Ігор разом з небесним воїнством оберігатиме найдорожчих його серцю людей із Вічності…
