Прийшов з доріг, із світівДо тихої гавані, до пристані, до затишку -До своєї білої хати,де жінка і діти.Тут його тихе щастя...Чоловік.Будував світ. Зводив мости, прокладав дороги, обробляв землю, буду ...

Не забуваймо забутої хати,Хоча б у пам'яті вертаймось до старої схиленої, згорбленої стріхи...навіть якщо її уже немає.Але ж була! Була!Ви теж пам’ятаєте?І кличе до дому село, і кличе до дому земля, к ...

Рядочка цілющого, Господи, дай...Мій човен розхитало море, я майже тону,Я майже на споді, Боже...Подай мені руку, як Петрові, і скажи: «Не бійся!»Покажи мені, яка я маловірна, яка я... у сумнівах, нев ...

Сади цвітуть, милий, сади цвітуть...І згадується мені «Зав’язь» зі шкільної програми...Сади цвітуть, сади-наречені, сади-юнки, сади-мрії...Ішла пара молода - старшокласники, а може, студенти. Невинніс ...

- Що, Микольцю, мо вмирати будеш? - примружила ліве око тітка Зоя. - А не діждете! - закашлявся Микола, прикриваючись ліктем. В грудях йому аж клекотіло від крові та мокротиння, а він жартував: - Ото ...

В капелюшках і елегантних пальто дівчатка щебетали про лекції, конспекти і пари; такі красиві світлі юнки... Задивилася на них, заслухалася... А ніби зовсім недавно, ніби щойно, ніби то було таки вчор ...

Наснився жасмин, розлогий, квітучий, запашний... Вітер його розвівав, вітер твоє ім’я промовляв... Прокинулася. Твоє ім’я. Знаєш, мені і досі лячно назвати його твоїм іменем... Я боюся одного раз ...