Вона поверталася з котом і валізою. Додому. Кіт чемно сидів у своєму кошику. Інколи зирив на свою сумну господиню. Він усе розумів. І, мабуть, співчував.  У вагоні було багато людей. Вони також п ...

Ліля любила жовтий колір. Їй казали: це - колір печалі. Вона відповідала: це - фарба тепла і сонця. Дівчина також була схожа на сонячний промінчик. Привітна, усміхнена. Ліля хотіла стати медичкою. Спе ...

Надія не могла збагнути, чому її коханий Павло не приїхав до неї на вихідні. Вона іще відучора готувалася до їхньої зустрічі: змінила штори на нові, спекла його улюблений торт із вишнями, приготувала ...

(Присвячую офіцерці Любові Плаксюк -  із 26 артилерійської бригади) Чотири потужні самохідні гармати «Гіацинт–С» із маршу розвертаються у горизонтальний фронт і завмирають на краю розораного поля ...

Нині, при святій неділі, Галина грішить. Нарікає. Не має спокою в серці і злагоди сама з собою. Якась боротьба йде у ній і припинити її жінка не може. Вночі майже не спала. А вранці з важкою головою в ...

Гафія в’язала шарфи. Плутала кольорові нитки, шукаючи загублені петлі, наче дні свого довгого життя сплітала докупи. А що вже пісень переспівала! І молилася, і заклинання в нитки вкладала, та все на д ...

- Ой, так, так! І не кажи, Олено. Якби мій Яків те чув, то він би своє слово сказав, а так, відей, в могилі перевертається, - стара вісімдесятилітня Ярина говорила до сусідки слабим тихим голосом, защ ...

Не міг зрозуміти: чому Юля любить ці скромні квіти. Інша річ - троянди, тюльпани, хача би ромашки… А їй подобаються ці дрібненькі квіточки. - У них очі голубі, як у мене, - жартувала дівчина. І що мав ...

"Цьотко, помогти?" Сусідський Сашко наче виріс з-під землі перед Ольгою, яка поралася в саду. Вітер листя нагнав ген з усієї вулиці. А вона ж так гарно восени поприбирала.      ...

Вона часто приходить у невеличку кав’ярню. Сідає за столиком біля вікна. Замовляє горнятко кави. І чекає... Кава стигне. А вона дивиться у вікно, навіть не пригубивши ароматний напій. Потім встає і йд ...

У цій жінці живе щось невловиме, магічне, недомовлене. Її душа, мов сполохана пташка, б’ється між зраненою землею і хижим небом. Її молитви пронизують Всесвіт. Її серце витримує стільки болю, що дивую ...

Насправді, я не знаю, чи він піаніст. Я лиш так подумала, що цей чоловік, ймовірно, піаніст. Бо він був трошки сутулий, мав довгі худі пальці, як у музикантів, і було в усій його особі щось інтелігент ...