Ще донедавна в офіційних джерелах та на картах це село на Кременеччині називали Радянське, а сьогодні воно відродило своє історичне ім’я – Великі Млинівці. За українізацію топоніма населеного пункту на Тернопільщині проголосували депутати Верховної Ради. Це перше село в Україні, яке удостоїли такої честі.
Вже незабаром така процедура чекає сотні населених пунктів нашої країни. А поки що селяни звикають до того, що більше ніхто не називатиме їх радянцями та думають про зміну документів, де ще стара прописка.
«Наш ДЕНЬ» завітав у Великі Млинівці, щоб на власні очі побачити, як живеться людям у цьому мальовничому селі і дізнатися, як вони ставляться до декомунізації.
Ошатні вулиці, багато новобудов, неймовірна природа довкіл – ліс, озера. З першого погляду видно, що село розвиваєтся. Розташоване неподалік Кременця, воно одночначно має багато перспектив і можливостей для цього.
У сільській раді піднесений настрій. ЇЇ керівник Олександр Галевич зізнається: знайомі, колеги вітають з цим історичним моментом у житті Великих Млинівців. Адже боротьбу за українську назву тут почали ще з моменту проголошення незалежності України.
– Ще у 1992 році ми провели референдум і вирішили повернути історичну назву нашому селу, – розповідає сільський голова Олександр Галевич. – Підтримали цю ідею майже 90% місцевих жителів. Відтоді ми боролися за офіційне перейменування Великих Млинівців. Ми направили всі документи до Верховної Ради. Але дуже часто під час розгляду у комітетах вони губилися і щоразу виникали якісь труднощі. Тепер ми дуже раді, що вдалося встановити справедливість. Адже у тому далекому 1964 році змінювали назву на Радянське під страшенним тиском влади.
У пана Олександра ще збереглася величезна папка документів – все, що потрібно було для зміни назви. Довелося багато поїздити, вивчити законодавство, не раз проводити опитування людей, щоб позбутися радянської назви. Цікаво, що і таблички на адмінбудівлях, і вказівники, і навіть печатку замінили вже давно. Радянським село залишилося лише за документами, тож особливих змін з рішенням Верховної Ради ми не помітили. У Великих Млинівцях люди вже давно самотужки українізувалися. Лишень чекали остаточного рішення народних обранців.
По дорозі зустрічаємо Василя Іщука. Про те, що його село обговорювали аж у Верховній Раді, чоловік знає. Та зізнається: окрім назви більше нічого у них не змінилося. Як і в тисячах інших сіл та містечок. Звичайно, похвально, що повертаються українські імена. Та життя по-новому, кажуть селяни, уявляли трохи по-іншому.
– Маю господарку: коня, віз, корову, 60 сотих городу, то так і даю собі раду. Колись будував колгосп, ферму, контору. Потім працював на цукровому заводі. Жити важко, але даємо собі раду, як можемо, – каже чоловік. – Треба, щоб у людей була робота, щоб держава хоч трохи дбала про простого українця. Якщо лише міняти назви, то жити краще не стане. Політики повинні думати про людей, дати їм роботу, щоб молодь не виїжджала за кордон.
Чоловік Олі Тернової воює в зоні АТО. Тож вона зараз сама доглядає доньку і сина. Жінка зізнається: це добре, що перейменовують села, але сьогодні є і важливіші проблеми в державі. Це – подолати безробіття, а головне, щоб в Україні був мир.
Особливу увагу привертає незвичний пам`ятник у центрі села із радянською зіркою перемоги, поверх якої приварений хрест. За словами пана Олександра, лише в такий спосіб вдалося порозумітися з місцевими ветеранами. Адже ще у 2000 році одні пропонували знести пам’ятник і встановитии хрест, а інші були проти, щоб обеліск забирали. Тож вирішили об’єднати ці два символи. Так залишилося і досі.
У Великих Млинівцях, як можуть, дбають про своє село. Відремонтували Будинок культури, ФАП, триває облаштування стадіону та роздягалень, є став, який належить громаді. У селі близько двох сотень маленьких дітей. Всього мешкає більше тисячі людей.
– На свято Миколая виступатимуть 53 дитини, і це ще не всі охочі, яких змогли об’єднати в одній святковій програмі, – розповідає Олександр Галевич. – Тож наше село в жодному разі не вимирає.
Великі Млинівці 25 листопада почали новий відлік у своїй історії. Люди радіють, що закінчилася багаторічна епопея із перейменуванням їх маленької батьківщини. Та сподіваються, що наші можновладці візьмуться вирішувати і важливіші проблеми, щоб українські села розвивалися, а люди не виїздили за кордон у пошуках кращої долі.
Довідка
За перейменування Великих Млинівців проголосувало 250 народних депутатів. Таким чином парламент підтримав звернення Тернопільської обласної ради про зміну назви даного населеного пункту.
“Перейменування села Радянське на село Великі Млинівці є обґрунтованим, оскільки це сприятиме поверненню історичної назви населеному пункту, під якою він згадується в писемних джерелах, починаючи від XVст. Вперше село Млинівці згадується в акті від 14 листопада 1482 року, – сказано в проекті постанови. – Проте в 1964 році село було перейменовано на Радянське. Ця назва є нетиповою для даної місцевості та відображає існуючу в радянські часи тенденцію до перейменувань населених пунктів України на назви з ідеологічним забарвленням»
Відповідно до документу, питання про перейменування села Радянське підтримане територіальною громадою на загальних зборах громадян, погоджено відповідно до законодавства, розглянуто і схвалено Великомлинівецькою сільською, Кременецькою районною, Тернопільською обласною радами (рішення № 320 від 30.07.2004 року).
До слова, закон про декомунізацію, який передбачає зміни радянських назв міст та вулиць, прибирання пам’ятників діячам комуністичного режиму був ухвалений у квітні 2015 року. За даними Українського інституту національної пам’яті, нові назви у зв’язку з дією закону має отримати 941 населений пункт. Подати думку громад про перейменування місцеві чиновники могли до 21 грудня. Далі за процедурою на їх підставі, а також на підставі рекомендацій Інституту національної пам’яті Верховна Рада ухвалить рішення про остаточне перейменування. Кінцевий термін для голосування депутатів – 21 лютого 2016 року.
Юля ТОМЧИШИН.
