Три роки тому у період Різдвяних свят Революція Гідності вступила у завершальну фазу. І хоча на київських вулицях «Беркут» ще продовжував штурмувати повстанські барикади, а тітушки щоразу з більшою жорстокістю викрадали і катували активістів, українці зрозуміли: режим Януковича приречений і ось-ось впаде від масового спротиву народу. Та влада на місцях ще була сильною. Ставленики диктатора у регіонах робили все можливе, а подекуди й неможливе, аби втримати людей від поїздок на столичний Майдан, щоб залякати їх, змусити сидіти по домівках і покірно терпіти знущання та приниження. У хід пішло все – погрози, шантаж, провокації, а навіть – підступні кримінальні переслідування.
Ще більш драматично розвивалися події у Західних областях України і, зокрема, на Тернопільщині, де чи не все населення повстало проти гніту та активно підтримувало протестувальників у столиці – і провіантом, і особистою участю в акціях.
У перші дні Різдва 2014 року в нашому краї зародився і переконливо заявив про себе ще один осередок всенаціонального руху опору – Тернопільський автомайдан. Свій перших протестний захід його активісти провели під стінами будинку, у якому жив тодішній голова ОДА Валентин Хоптян.
Коментар одного із співорганізаторів цієї акції Любомира Лівеля, який нещодавно з’явився у соціальних мережах, розкрив перед громадськістю хронологію цієї знакової події.
– написав Любомир Лівель.
За його словами, ідея автопробігу до резиденції Хоптяна належала тодішньому народному депутату Михайлу Апостолу і планувався цей захід зовсім не в Гусятині.
– Перед Новим роком Михайло Апостол запросив мене, Василя Ангелюка та Ярослава Давибіду на зустріч, тоді й розробили цю операцію. План був такий: аби не допустити зриву акції, прийняли рішення формувати дві групи активістів. До першої групи залучили особливо перевірених людей, які поїдуть за будь яких умов, незалежно чи буде мати акція загальну підтримку, чи ні. До неї приєдналися майже двадцять хлопців та дівчат з власними автомобілями. Координацією “кістяка” зайнявся Василь Ангелюк. Михайло Апостол взяв на себе технічну частину (бензин та все інше) і залучення преси. Я мав переговорити з керівником штабу національного спротиву Ігорем Аніловським щодо формування другої групи добровольців, а також координації заходу біля резиденції Хоптянів у Вікторівці. Ярослав Давибіда відповідав за безпеку заходу, захист від ДАЇ та інших структур. Він підтримував прямий зв’язок з нардепом Михайлом Апостолом та журналістами, також з ним приїхала група активістів, навчених протидіяти провокаціям силових структур. У результаті план себе виправдав, бо за день до виїзду багато хто відмовився від участі в автопробігу. До слова, Гусятинський штаб національного спротиву зареєстрував дуже багато активістів (завдяки Ігорю Аніловському, Ігорю Скопецькому, Олександру Палагуті, Марії Загородній та Ігорю Бантроху). Проте, у день акції тільки з Копичинців та Увисли не прибуло більш, як двадцять автомобілів. І це – не враховуючи людей з інших сіл, які зголосилися попередньо. Проте, такий розвиток подій ми передбачали, тому й не засмутилися. Хоптяни тиснули, люди боялися… Не поїхали навіть кілька активістів, яких залучали до організації заходу. Але точно за графіком приїхала група Ангелюка у повному складі, яка, без перебільшення, відіграла ключову роль. Прибули активісти з Гусятина, Хоросткова, інших громад – прості хлопці та дівчата. З районних депутатів були лише Ірина Сукач, Ігор Аніловський і я, з міських-сільських голів – лише Василь Ангелюк. Тодішня автоколяда показала справжнє обличчя багатьох. Загалом, у Вікторівку прибуло більше 50 автомобілів (якщо рахувати «супровід» з СБУ, МВС і ДАЇ, то набралася сотня). Учасники автоколяди продемонстрували тоді справжню українську натуру: сміливість, вихованість, гумор та жертовність, – зазначив Любомир Лівель.
– згадує Михайло Апостол.
Він вважає, що всі учасники тодішнього автопробігу – наші справжні герої. Вони не тільки ризикували втратити свої авто чи роботу. Існувала реальна небезпека їхньому життю та здоров’ю, адже на той час влада була ще надзвичайно сильною.
І хоча з тих переломних часів вже минуло три таких нелегких для України роки, я ще й дотепер з глибокою вдячністю та повагою згадую організаторів автоколяди, тодішніх моїх помічників Любомира Лівеля, Олександра Палагуту, Ярослава Давибіду, Василя Ангелюка, а також Володимира Козака та багатьох інших активістів, – наголосив Михайло Апостол та запропонував у річницю перемоги Революції Гідності всім учасникам автопробігу до резиденції Хоптяна зустрітися і проїхати колишніми шляхами.
