В оточенні диверсантів НКВД рівно 70 років тому, 23 січня 1947 року героїчно загинув один із дев’яти генералів УПА і єдиний генерал безпеки УПА Микола Арсенич. Трагічна подія сталася на Тернопільщині, поблизу села Жуків Бережанського району.
Микола Арсенич походив зі шляхетської, проте бідної родини. Народився 27 вересня 1910 року в с. Нижній Березів (нині Косівського району Івано-Франківської області). Мав чотирьох братів, які за свою непохитну позицію також переслідувалися органами НКВД.
У школі проявив себе здібним учнем, тож у подальшому був зарахований у Стрийську гімназію. Вже з раннього віку не стояв осторонь національно-визвольного руху: спочатку став членом Стрийського Пласту, згодом вступив в УВО, а з 1929 року — в новостворену ОУН.
Закінчивши гімназію, вступив на перший курс юридичного факультету Львівського університету, де навчався до 1936 року. В той же час працював редактором газети «Нове село». Крім української, володів ще німецькою та російською мовами.
За участь у студентських виступах в 1936 році Микола Арсенич потрапив до в’язниці. Протягом двох років перебування у неволі займав активну лідерську позицію серед українських політв’язнів. У лютому 1940 року очолив військову розвідку ОУН, а від березня 1941 року із особистої ініціативи Степана Бандери призначений референтом служби безпеки ОУН.
Саме під керівництвом Миколи Арсенича почала створюватися та розбудовуватися ефективна мережа територіальних органів СБ. З його ініціативи розробляються та вдосконалюються форми й методи розвідувальної та контррозвідувальної діяльності. Арсеничу належить заслуга створення Служби Безпеки, яка на рівних могла боротися з двома найпотужнішими спецслужбами тодішнього часу – Гестапо та НКВД.
Він мав репутацію одного з найкращих конспіраторів ОУН. У 1944 році разом з іншими провідниками ОУН (б) провів переговори з представниками Рейху про спільну боротьбу проти СРСР. Був одинм із ідеологів нової збройної тактики ОУН після закінчення Другої Світової війни
Ті, хто за життя знав Миколу Арсенича, насамперед відзначають його високі лідерські здібності. Разом з тим, з усіма він завжди був тактовний та ввічливий. Мав відмінне почуття гумору. Вмів позитивно налаштовувати до себе абсолютно різних людей. Невтаємниченим годі було й повірити, що перед ними грізний керівник СБ.
Славетний генерал безпеки УПА любив навчати підлеглих: «Учіться пізнавати душу людини, вмійте вислухати думки інших. Не плекайте ненависть, бо ненависть позбавляє логічного способу мислення. Будьте лікарями, завдання яких — лікувати свій народ перед моральною гниллю, перед духовним занепадом…»
