Бажання стати частиною євроспільноти вивело на Майдан спершу студентів, а потім повстало проти режиму Януковича суспільство. Потім була перемога Майдану. А потім – війна…
Путінська Московія не бажала бачити свою сусідку демократичною, вільною, інтегрованою на Захід. Наші воїни пішли боронити державу на Сході. А політики обіцяли захищати країну на дипломатичному фронті, законодавчо, боротися з корупцією, бідністю. Тобто, виконати вимоги Майдану, пам’ятаючи, що прийшли до влади на крові Небесної сотні. Проте, всівшись у парламентські, урядові, чиновницькі стільці, багато хто зі «слуг» махнув рукою на обіцянки, війну, державу і народ. У першу чергу – власні інтереси.
Із парламентом в українців завжди халепа. Кожен наступний – гірший за попередній. Нинішній, на жаль, не виняток. Що не засідання – то цирк. Але людям зовсім не смішно. Бо з такими законодавцями і політиками загалом – до покращення життя та порядку в країні – як до Європи без віз.
Минулий понеділок приніс невтішне повідомлення: безвізовий режим з Євросоюзом відкладено. Раніше в МЗС повідомляли: до 9 листопада мали б передати до Єврокомісії остаточний звіт про виконання плану дій візової лібералізації, а 15 грудня ЄС мав би визначити, чи отримає Україна безвізовий режим у 2016 році. Однак, Рада не змогла ухвалити низки законопроектів, необхідних для запровадження безвізового режиму.
Водночас, депутати, які валять візові закони, звернулися до глави держави розширити можливості використання дипломатичного паспорта. Сорок обранців скерували відповідний запит в адміністрацію президента, повідомила нардеп Ірина Геращенко. За її словами, парламентарі мотивують свій крок неможливістю «здійснювати термінові службові відрядження за кордон». Ймовірно, йдеться про дозвіл залишати диппаспорти у себе після службових відряджень. Наразі парламентарі зобов’язані здавати їх на зберігання в МЗС. «Це звучить комічно і ганебно в умовах, коли самі ж депутати блокують безвізові закони!» – наголосила Геращенко.
Здивування з приводу депутатського звернення висловив і Петро Порошенко. Й зазначив: «Вони хочуть користуватися більшими можливостями безвізового режиму. Але дві третини цих депутатів не хочуть голосувати за безвізовий режим… Ми маємо зробити все, щоб кожен українець мав можливості подорожувати без віз країнами Шенгенської зони».
ЄС тим часом переживає не кращі часи через величезний наплив мігрантів. Міністр закордонних справ Люксембургу Жан Ассельборн у світлі кризи навколо біженців попередив про можливість розпаду Євросоюзу і відновлення контролю на державних кордонах країн-членів ЄС. Подібні застереження озвучували й інші європолітики та експерти.
Візовий демарш з боку частини наших парламентарів скидається на те, мовляв, навіщо бідним українцям Європа? Куди вони поїдуть з євровізами, але без грошей? Адже люди продовжують бідніти. Третині наших співвітчизників – 35,3 відсотка – вистачає коштів лише на їжу. Такі дані центру соцдосліджень «Софія». При цьому 9,9 відсоткам опитаних грошей на продукти харчування не вистачає, й вони іноді голодують. Лише 1,4 відсотка українців живуть у достатку, проте не можуть поки здійснювати дорогі покупки: квартиру, автомобіль. І незначне число – 0,3 відсотка – живуть у повному достатку.
Найбільше криза б’є по незахищених верствах населення – пенсіонерах, яких в Україні більше 12 мільйонів. За підрахунками Пенсійного фонду і Держстату, кожен третій наш співвітчизник – пенсіонер. Переважна більшість отримує мінімальну пенсію – трошки більше тисячі гривень. Гідними можна назвати пенсії прокурорів – до семи тисяч, прийнятними – чорнобильців, вчених і держслужбовців – три-чотири тисячі. І поза конкурсом – народні депутати й судді – їхні суперпенсії складають 15-16 тисяч гривень.
Виживати українським пенсіонерам допомагають дачі, городи, діти, волонтери, благодійні фонди тощо. Про розваги, подорожі, тим паче, мандри закордон середньостатистичному українському пенсіонерові годі й мріяти.
А ось наші сусіди… За дослідженням видання «Сьогодні», для прикладу, «середньостатистична» пані-пенсіонерка в Польщі отримує у перерахунку в середньому дев’ять тисяч гривень (1,5 тисячі злотих). Максимальна ж пенсія у Польщі складає 14,9 тисячі гривень. Вибір розваг для польських пенсіонерів широкий: для них існують спеціальні знижки на авіаквитки, потяги (літні поляки часто подорожують країною), музеї, галереї, театри. Існують у Польщі «Клуби сеньйорів», де пенсіонерам влаштовують тренінги та майстер-класи. Багато поляків пенсійного віку можна зустріти у міжнародному аеропорту Варшави: вони мають змогу побачити світ.
Одні з найбільш забезпечених пенсіонерів у Європі – німці. Тамтешня «фрау» отримує близько 31 тисячі гривень пенсії. Серед популярних розваг – робота і подорожі за кордон. Крім того, німецькі пенсіонери мають право на безкоштовні ліки й низку медичних послуг.
А управління соціального страхування Фінляндії планує замінити поточну систему допомоги в країні безумовним доходом. Незабаром кожен громадянин Фінляндії щомісяця отримуватиме від уряду 800 євро. Ця сума не буде обкладатися податком. Фіни й без того не бідують. Середня зарплата в цій країні – 36500 євро на рік, або три тисячі євро на місяць. Але кому будуть зайві 800 дармових євро?
Українцям наступного року уряд також планує двічі підвищувати соціальні стандарти: з 1 травня та з 1 грудня. Загалом на 12 відсотків. Але підвищення мінімальних пенсій та зарплат «з’їсть» інфляція. Бо її також прогнозують на рівні 12 відсотків.
Ольга ЧОРНА.
