Ре-во-лю-ці-я!? (ОНОВЛЕНО)

Хроніки спротиву, надій і сподівань розбудженої України

КИЇВ.

Демократія – у реанімації

30 листопада. «Папа» вернувся додому з Європи і відразу взявся наводити «порядок». Почав не з економіки, про проблеми якої плакався у Вільнюсі. Взявся за беззахисних людей на Євромайдані.

Януковичу і тим, хто став співучасником цього побоїща, хто віддававав накази, перепрошую, було наплювати, що на майдані – діти, жінки. Як, мабуть, наплювати, що про це подумає світ. “Я є цар!”

Яка страшна аналогія з минулими часами! Колись від Батия ховалися у храмах. Але тоді Київську Русь плюндрували ординці, чужинці. Нині ж українці мусіли просити прихистку у Божому місці від своїх. Це дико і нелюдяно! Можна констатувати: демократія в Україні вмерла на Євромайдані уночі з п’ятниці на суботу.

За словами очевидців, штурм Євромайдану почався приблизно о четвертій ранку. «Дівчата та діти для безпеки заховалися в центр мітингувальників, а хлопці стояли навколо для охорони. Нас загнали, немов у клітку, не залишивши вибору. І без попередження почали нападати, товкти палками, не перебираючи. Ми мирний народ, який відстоював свої права без провокацій! Розбиті голови, тяжкі поранення. Хто не постраждав, отримав шанс тікати… Що ж це за влада, і що ж за закони… Де свобода слова?!», – запитала у соцмережах Наталя Фостяк, яка була свідком подій.

За версією влади, силу проти наших беззахисних дітей  застосували для того, щоб забезпечити безперешкодний проїзд техніки для подальших робіт з підготовки до Новорічних свят – облаштування катка та встановлення «йолки». Цинізм, аналогів якому історія незалежної України ще не знала.

Серед тих, хто був побитий і затриманий у сутичках з міліцією, є і тернополяни. Зокрема, як повідомив оргкомітет тернопільського Євромайдану, у списку осіб, доставлених до Шевченківського РУ ГУМВС України в Києві, – троє мешканців області. Один із них, Василь Угрин, 1964 р.н., мешкає в с. Печорна Заліщицького району. Затриманий був госпіталізований у Київську міську клінічну лікарню із забоєм спини.

Також у відділок доставили Володимира Прийдуна, 1971 р.н., із Борщівського району та Елвіна Мансурова, 1990 р.н., із Зарваниці Теребовлянського району.

Загалом же вранці 30 листопада у столичні медичні заклади за допомогою звернулося більше тридцяти людей, які потерпіли від неадекватних дій «Беркута». Декого з них довелося шпиталізувати.

Посольства європейських держав та США однозначно та категорично засудили побоїще і викликали до себе послів України для дачі пояснень щодо застосування насильства проти мирної демонстрації.

Останні події викликали гнів, ненависть, сльози, бурю емоцій, а ще – масовий громадянський спротив. Вже у суботу ввечері на Михайлівській площі зібралося майже сорок тисяч українців, передусім – киян.

Майже через добу після пролитої на Євромайдані крові, ніби «з бодуна» прокинулася влада. Пролунали перші вибачення, осуд дій правоохоронців., проте ці публічні стенання більше нагадували запопадливе муркотіння шкідливого кота, ніж щире каяття. Президентом та урядом опанував страх, а з владного корабля один за одним почали втікати регіональні щурі.

Захистити «вождя»

1 грудня. За ніч до столиці прибули сотні, якщо не тисячі, автобусів з усіх областей України і вже вранці більше, ніж кілометрова колона рішуче налаштованих протестувалників вирушила від пам’ятника Шевченка на Хрещатик. Цей нестримний потік очолили лідери опозиції. Пліч-о-пліч з ними, тримаючись за величезний синьо-жовтий прапор, сміливо крокували відомі політичні діячі європейських країн.

З іншого боку до серця Києва підтягнулися люди, які ночували на Михайлівській площі. Півмільйонна стихія враз змела захисні редути на Майдані Незалежності. На встановленому комунальниками кістяку «йолки» замість новорічних прикрас доповнили барви сірого зимового неба яскраві кольори українського державного та прапора Євросоюзу. Проте, день тільки починався.

Основні ж його події, до яких впродовж годин була прикута увага всього світу, сталися вже після обіду, коли кілька сотень молодиків у масках з ланцюгами та битами у руках під прикриттям бульдозера пішли на штурм Адміністрації Президента.

Більше трьох годин на Банковій, незважаючи на застереження комітетчиків з Майдану, народних депутатів, лідерів опозиції та громадських активістів, «братчики» випробовували терпіння міліції та «Беркуту». У результаті – спецназівці пішли у контрнаступ і знову пролилася кров. Інтернетпростір заполонили відео, як елітні правоохоронці палицями та ногами добивають розпластаних на бруківці людей та всіляко знущаються з них.

Департамент охорони здоров’я Київської міськдержадміністрації повідомив, що за добу до бригад невідкладної медичної допомоги звернулося 165 травмованих. З них госпіталізовано 109 осіб.

Прес-служба МВС стверджує, під час сутичок зазнали трав різного ступеня важкості 140 працівників органів внутрішніх справ. Кількість госпіталізованих правоохоронців наразі склала 75 осіб, Із них п’ять людей у тяжкому стані.

Також у неділю в Києві постраждали понад 40 українських та іноземних журналістів. Більшість постраждалих побили співробітники міліції.

Також під натиском учасників акцій громадянського спротиву «впали» приміщення Київради та Будинку профспілок. Тут розмістилися «майданники» та штаб Комітету національного порятунку.  Столичні правоохоронці запевнили, що силового захвату будівель не буде, хоча й наголосили, що проблему потрібно вирішувати.

Також увечері виникли сутички біля пам’ятника Леніну, де знову ж таки невідомі у масках намагалися скинути вождя світового пролетаріату з п’єдесталу. Чергову провокацію вдалося попередити.

А ось свого «вождя» поки що чинна влада намагається заховати за посиленими міліцейсько-беркутівськими кордонами на під’їзді до Межигір’я. За повідомленням ЗМІ, саме на своїй дачі,ближче до золотого унітазу, Президент збирав засідання РНБО  та ще й дотепер всіляко намагається «розрулити» ситуацію, звичайно ж, «по понятіях».

Уряд можуть «злити»?

2 грудня. Новий велелюдний майдан вистояв першу ніч. Майже без ексцесів та сутичок. Це дозволило страйкарям організуватися, встановити намети, забезпечити належну охорону людей, які приїхали у столицю на мирну акцію. Злагоджено працюють пункти обігріву та харчування.

Уже о дев’ятій годині ранку приблизно 6 тисяч мітингуючих перекрили входи у Кабмін та вулицю Грушевського. Вимога незмінна – відставка уряду Азарова.

По-справжньому підбадьорливі новини почали надходити десь через дві години по тому – коли лідери опозиції передали свої вимоги на погоджувальній раді ВР, які складаються з двох пунктів. Перший – відставка уряду Азарова, а другий – «припинення політичних репресій, тобто звільнення Юлії Тимошенко і трьох активістів, затриманих під час минулої акції».

Ключова інформація з’явилася у медіа-просторі вже у другій половині дня – комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування ВР підтримав постанову про недовіру Кабінету Міністрів. Натомість, сам Микола Азаров заявив, що ситуація з акціями протесту в центрі Києва має ознаки державного перевороту.

І нарешті увечері Президент публічно визнав, що у не підписанні угоди про асоціацію з ЄС винен « у тому числі й нині діючий уряд. Але нині діючий уряд не мовчить, вони кажуть про це голосно».

Як можна інтерпретувати його зізнання, покаже вже вівторок.

Азаров – народу: «Да пашли вы!»

3 грудня. З самісінького ранку біля адміністративних приміщень Кабміну та Верховної Ради – тисячі мітингуючих.  «Хто не скаче, той москаль!» – скандують вони  і підстрибують, щоб зігрітися. Процес очікуваної страйкарями відставки уряду розтягнувся у часі. Спочатку парламентарі не знали, чому на сесію не з’явився Азаров, потім до ВР викликали всіх міністрів. Нарешті депутати приступили до розгляду питання по сутті. Через динаміки на вулиці українці почули до болю знайомий тембр прем’єра: «Ми простягнули вам руку. Якщо ми зустрічаємо кулак, я кажу – у нас сили достатньо”. Ще через кілька хвилин «запікало» табло і спікер озвучив результати голосування: «за» -186. Рішення не прийнято.

Окрім опозиції за відставку уряду проголосував… аж 1 регіонал. Комуністи, як завжди, мають свою «осібну» думку.

Після того колону розчарованих людей лідери опозиції повели на Банкову, щоб біля адміністрації вимагати у Президента підписати указ про розпуск Кабміну. Сам же глава держави відбув до Китаю.

До самісінького вечора лідери опозиції смикали людей то туди, то сюди, швидше всього, аби зігріти та втримати біля себе. Мирний «штурм» влади, явно провалився, а от чи дасть результат її облога?

Слід «Беркута»

4 грудня. З моменту силового розгону євромістечка на Майдані Незалежності в ніч на 30 листопада за медичною допомогою звернулися 305 потерпілих, із яких 120 лікувалися в стаціонарних умовах. Продовжують перебувати у лікарнях 9 потерпілих.

Проте, ні реальна небезпека нових провокацій, ні гірка поразка опозиції у Верховній Раді не вплинули на рішучість тисяч людей, які мітингують на Майдані, блокують адміністративні приміщення органів державної влади та силових структур.

У будинку під куполом скіпер парламенту відкрив і відразу ж закрив чергове пленарне засідання сесії.

Вже післяобіду у ЗМІ з’явилася інформація про те, що Леонід Кравчук, Леонід Кучма та Віктор Ющенко закликають зібрати загальнонаціональний круглий стіл і відновити переговори з Євросоюзом. Вони  висловили солідарність із мирними громадянськими діями сотень тисяч молодих українців. Натомість  міністр внутрішніх справ Віталій Захарченко заборонив працівникам відомства застосовувати силу стосовно учасників мирних зібрань.

Своїм цинізмом вже вкотре відзначився буцім то український прем’єр, а насправді – проросійська шавка., який повідомив зарубіжним дипломатам про те, що 30 листопада на Майдані були зовсім не студенти та мирні протестувальники, а замовлені опозицією провокатори.

Спростовуючи ці голослівні і позбавлені логіки заяви, в інтернеті з’явилося шокуюче відео про реальний розвиток подій, а також обличчя деяких спецназівців, які вершили самосуд.

Звірячий слід «Беркута», за свідченнями очевидців, простежується і під час першогрудневої бійки на Банковій.

У Василькові під Києвом місцеві жителі з допомогою мобільних груп столичних мітингувальників заблокували кримських спецназівців, яких влада покликала на допомогу.

Майдан протримався ще один день. Скільки їх попереду – наразі невідомо…

Таємне стає явним

5 грудня. О 8 годині 26 хвилин «Українська правда» опублікувала інформацію:

«Гриценко має записи Беркута: Наказ розігнати Євромайдан дали з високої гори

Кривавий штурм студентського Євромайдану у ніч з п’ятниці на суботу був завчасно спланованим нападом.

Про це у своєму блозі на Українській правда  пише депутат від «Батьківщини» Анатолій Гриценко.

 “Цієї ночі мені передали записи радіообміну командирів Беркуту під час нічного штурму Майдану 30 листопада. Із радіообміну ясно, що це був завчасно спланований напад, з чіткою координацією дій окремих груп спецпідрозділу”, – написав він.

“Команди, доповіді, характерні голоси – все це може допомогти слідству відтворити картину злочину, визначити поіменно керівників і окремих виконавців злочинного наказу”, – додав він.

“Записи мною передано різним людям для збереження у різних місцях. Про факт їх отримання я одразу ж повідомив: з трибуни Майдану, близько 02:30 ночі”, – зазначив Гриценко.

Він повідомив, що має намір передати записи до Генпрокуратураи.

“Я теж не маю довіри до нинішньої Генеральної прокуратури, але завтра все ж офіційно надішлю Віктору Пшонці копію цих файлів. Можливо, він їх має, не знаю. Захоче – використає в ході слідства. Хоча я впевнений: слідство те об’єктивним зараз не буде (ключове слово “зараз”). Чому? Тому що наказ Беркуту віддавали згори. З високої гори”, – зазначив Гриценко».

День тільки починався.

Далі буде…

«Наш ДЕНЬ».

У хроніках з Києва використані фото Миколи Василечка.