Боби цієї рослини – комора вітамінів, а смак – ніжніший за спаржеву квасолю
Вігна – однорічна напівкущова трав’яниста рослина. Боби досить світлі, вузькі, довгі і м’ясисті. Соковита м’якоть заповнює весь простір між стулками молодих лопаток.
Збір урожаю починається через 40-50 днів після сходів. Зелені лопатки збирають в міру їх формування протягом місяця – півтора. У зелених бобах багато вітамінів: А, В, С, кальцію, різних мінеральних солей, заліза.
Як стверджують гурмани, вігна набагато смачніша від спаржевої квасолі. Рослина волого- і теплолюбна. Не переносить переохолодження ґрунту і засухи. Висівають її з половини квітня до кінця травня після капусти, томатів, перців, огірків, будь-яких рослин, у яких плоди над землею, крім бобових. На городі через 3-4 роки можна знову висадити її на першу ділянку, оскільки вігна витягує з ґрунту дуже багато поживних речовин.
Насіння перед посадкою обливають гарячою водою або на добу замочують у фітогормони, воді. Це підвищує ймовірність швидкого проростання зерен. У вологу землю на глибину не більше 1 см висаджують зерна. Відстань між грядками для ліаноподібних сортів 0,7-1 м, кущових сортів 0,5-0,7 м. Між рослинами 50-65 см. Для ліан потрібно відразу підготувати міцні підпірки, подібні на шпалери для винограду.
Поливати потрібно невеликими порціями кожні 2-4 дні, в залежності від погоди. Якщо сильна спека і ґрунт починає тріскатися, то полив проводять щодня ввечері невеликими порціями до 3-4 л води під один кущ. Якщо періодично йдуть дощі, то ґрунт поливають, коли верхній шар просохне на 2-3 см. Розпушування ґрунту і видалення бур’янів – один з важливих моментів в догляді за бобами. Вігна не терпить сусідства бур’янів, бо вони скорочують кількість корисних речовин у ґрунті, тому раз в 7-10 днів потрібно полоти грядки, рихлити землю навколо рослини.
