Днями близько півсотні учасників об’єднаних товариств українців переселених з Лемківщини, Надсяння, Бойківщини, Любачівщини та Холмщини взяли участь у зйомках документального фільму «Сумні і горді спогади депортованих українців».
Ініціаторкою створення цього фільму стала відомий тернопільський фітотерапевт Марія Тройчак. Її предки народилися на Лемківщині у селі Яселко Сяноцького повіту.
– Іноді нам потрібно пройти все життя, щоб зустріти те, від чого будеш радіти і жити, – розповідає пані Марія. – Так, я у свої п’ятдесят, після смерті батьків і чоловіка, відкрила для себе землю обітовану – Лемківщину. Вперше я приїхала сюди у 2002 році разом з групою однодумців, котрі, як і я, хотіли побачити ті високі гори та бескиди, босоніж походити рідними стежками, впорядкувати і відновити зруйновані цвинтарі, відродити пам’ять про батьківщину.
Цей фільм буде створений на основі матеріалів, які Марія Тройчак збирала протягом п’ятнадцяти років. Це записи щоденників, фотографії та відео.
Окрім цього, протягом трьох днів у Тернополі відзнімали історію про те, чим живуть родини депортованих українців сьогодні, як плекають культуру і традиції своїх предків, до чого прагнуть і про що мріють.
Активну участь у зйомках взяли настоятель храму Всіх Святих Українського народу, доктор-отець Володимир Гринда, заслужений працівник культури Володимир Верней, перший голова суспільно-культурного товариства «Надсяння» професор Йосиф Свинко, голова ревізійної комісії цього товариства Омелян Черняк, громадська діячка Богуслава Палкова, фольк-гурт «Подоляни» під керівництвом Мирона Хмурича та діти депортованих родин Олеся Круковська, Максимко Петрик і Андрій Тичинський.
Приблизно через місяць фільм буде готовий. Тож дуже скоро трагічна і водночас героїчна історія українців, яких примусово виселили з рідних земель, буде екранізована. У ній зібрані справжні факти, щирі спогади, сокровенне ставлення до минулого і щира віра у світле майбутнє.
Юля ТОМЧИШИН.
