У Тернополі з’явиться музей Героїв Майдану

Сергій Кузнєцов вже зібрав кілька десятків унікальних експонатів

Прострелена каска, дерев’яний щит, обвуглена київська бруківка… Всі ці речі ще донедавна були звичними атрибутами столичного Майдану. Сьогодні це маленькі шматочки історії Української революції гідності – протистояння і боротьби, які змінили нашу країну. Тернополянин Сергій Кузнєцов вирішив зберегти їх для майбутніх поколінь. Сам він був активним учасником подій у Києві, тож під час останньої поїздки до столиці зібрав три мішки речей, які стануть першими експонатами музею Героїв Майдану у Тернополі.

Сергій Кузнєцов був у столиці від початку грудня минулого року, належав до 15-ї сотні Майдану. Після розгону студентів він поїхав до Києва, залишивши вдома дружину та четверо дітей. Переживши всі жахіття та криваві протистояння, чоловік мріє організувати у Тернополі музей, аби вшанувати пам’ять Небесної сотні та тих бійців, яким вдалося вижити.

Багато експонатів – це особисті речі Сергія, які для нього надзвичайно цінні. Синьо-жовтий стяг з підписами майданівців його рідної 15-ї сотні, каска, яка  врятувала чоловіку життя. У ніч з 19 на 20 лютого за 30 сантиметрів від його голови розірвалась світлошумова граната.

–       Тоді я лише повернувся з Тернополя, – згадує Сергій. – Хлопці з моєї сотні відпочивали, тому пішов на барикади з групою тернополян і киян.  Коли почалася атака, у нашу сторону полетіло каміння. Я ще встигнув крикнути: «Обережно, каміння», присів і накрився щитом. Тут біля моєї голови розірвалася світло-шумова граната і я втратив свідомість. Осколки від гранати пробили каску і застрягли у ній. Але, на щастя, не потрапили в голову. Ця каска найдорожча для мене.

Сергій Кузнєцов отримав важку контузію. А ще після Майдану він лікує пневмонію. Лікарі кажуть, шкідливі гази, які накопичилися у легенях після боїв на Грушевського, виходитимуть ще кілька років.

Після останньої поїздки до Києва на лікування Сергій привіз три мішки речей з Майдану. Серед них саморобні бронежилети, прапори, щити бійців, бруківка, особисті речі. Щоб зібрати їх, обійшов чи не всі будинки та вулиці, де велися напруженні бої, уважно оглянув кожен квадратний метр спаленого Будинку профспілок.

Серед експонатів майбутнього музею – прострелена металева пластина з бронежилета, яку майданівець знайшов на Грушевського. Прострелена саме бойовими кулями.
– Оце наша броня була, це наш щит від бронежилета, – розповідає Сергій. – Тут видно три черги, дивіться, чим вони стріляли, щоб пробити пластину бронежилета. Це людина поки падала, вже мертва, по ній ще стріляли. А ось протигаз. На ньому немає крові – лише прострелені очі. Видно, що стріляв професіонал.

Трофей Сергія – щит, відібраний у беркутівця. Серед зібраних речей є також саморобні бронежилети. Для їх виготовлення підходили будь-які матеріали, навіть пожежний рукав.
– Це один з перших наших бронежилетів, зроблений з пожежного рукава, для пом’якшення удару кийків, – каже чоловік. – Коли ми почали їх одягати, супротивники почали використовувати гумові кулі, згодом – стріляли бойовими. А ще на світлошумові гранати вони скотчем наклеювали болти, гайки, та найгірше, що робили, – це само різи, які при вибуху врізалися в тіло.

Зберіг тернополянин і подарунки від інших сотень. Наприклад, книги та саморобні наколінники – від cнятинських бійців із Львівщини.
– Це були перші наколінники, саморобні, які використовувались після 1 грудня. А ось книга від хлопців з написом «Від Майдану до музею Тернополя, мир вам, від Снятина».
Головна зброя, яку використовували на столичному Майдані в середині лютого – коктейлі Молотова, також будуть у музеї Тернополя.

Експонатів з вулиць Києва, де відбувалося протистояння, у Сергія назбиралося вже понад півсотні. Його друзі, теж майданівці, кажуть: музей зможе допомогти в розслідуванні масових розстрілів.

–         У будь-який час можуть приїхати слідчі Генпрокуратури, взяти ці речі на експертизу та повернути назад. – каже голова громадської організації «Майдан» Богдан Брич. – Це краще, аніж шукати їх у людей. Також важливо створити цей музей, аби молодь, діти і наступні покоління могли дізнатися: люди, які живуть у їхньому місті, йшли під кулі заради їх кращого майбутнього. Вони зможуть прийти в  музей, побачити ці експонати і відчути дух Майдану, дізнатися, що відбувалося тієї кривавої зими у столиці.

Оглянути обгорілі каски, прострілені протигази та саморобні щити тернополяни поки не можуть. Сергій двічі звертався до міської влади, щоб виділили приміщення для створення музею. Однак, останні, за його словами, не мали навіть часу його вислухати. Відгукнувся Тернопільський кооперативний коледж, у якому навчався наймолодший Герой Майдану – 17 річний Назар Войтович, який загинув 19 лютого на Грушевського.

–       Ми готові надати максимальну підтримку в розміщенні експонатів та створенні музею, – каже директор закладу Василь Мулярчук. – Наші студенти готові допомогти у створенні експозиції.

Сергій Кузнєцов мріє, щоб у цей музей приходили і діти, і дорослі, щоб у них прокидалася свідомість, щоб вони розуміли, що всі ми українці та повинні захищати одне одного, допомагати та об’єднуватися.

Сподіваємось, вже незабаром тернополяни зможуть завітати у музей Героїв Майдану і це буде світлою згадкою про загиблих і щирою вдячністю живим героям революції.

Юля ТОМЧИШИН.