Хто винен? Що робити? Коли це закінчится? Люди втомилися від війни, проблем в економіці, невизначеності, чиновницької брехні упереміж із порожніми обіцянками. Переважна більшість українців незадоволені ситуацією в державі. За повідомленням центру «Соціальний моніторинг», «незгодних» аж 72 відсотки.
Суспільство повернулося до негативних оцінок 2011-2012 років, зазначив директор згаданого центру Дмитро Дмитрук. Негативна тенденція, яка була зламана у 2014-у, знову відновилася. Довіра до політиків знизилася.
Народ уже вдруге змінює Україну революційним шляхом. І вдруге отримує розчарування. Наші європейські сусіди за двадцять з лишнім років зробили гігантський крок уперед, збудували успішні держави. Українці ж продовжують боротися…
Після Революції Гідності на владний олімп, у депутатські стільці потрапило чимало персон, які мали б давати свідчення слідчим, а не керувати. Багато з них змінили партії, лозунги, риторику, одягнули вишиванки, але система цінностей залишилася колишньою – збагатитися.
«Де ж ті реформи?» – запитує пересічний українець, споглядаючи на ціни, тарифи, дорогу «безкоштовну» медицину, шикарні чиновницькі автомобілі та апартаменти, хабарництво. Влада робить вигляд, що тяжко працює. Атож! За рік, наприклад, Україна піднялася аж на одну сходинку в рейтингу податкового навантаження на бізнес. Наша держава цьогоріч посіла 107 місце серед 189 економік світу, згідно з рейтингом Світового банку та аудиторської компанії «PwC». Ми опинилися між Ганою і Республікою Фіджі. Рівень податкового навантаження на бізнес в Україні складає 52,2 відсотка. А в світі у середньому – 40,8. Привабливіші умови для ведення бізнесу має Грузія, Молдова, Білорусь.
А ще українці б’ють торішні «рекорди» за зверненнями за субсидіями, свідчать дані Держстату. Влада радіє, замість того, щоб дати людям можливість гідно заробити й оплатити комуналку. У січні-жовтні за субсидіями для відшкодування витрат на оплату ЖКГ звернулось чотири мільйони 361,9 тисяча сімей, що у 5,1 раза більше, ніж минулоріч. Загальна сума субсидій склала 905,4 мільйона гривень, що на 828,7 мільйона більше, аніж у 2014 році.
Ще одна невтішна новина. Через лобістів у владі рекордно подорожчає цукор. До кінця року ціна може злетіти до 20 гривень за кілограм. Річ у тім, що цукрові лобісти не дають можливості імпортувати продукт, квоту на який надав Євросоюз. Експерти прогнозують: вартість цукру на внутрішньому ринку продовжуватиме зростати через дефіцит, оскільки українські заводи цієї осені отримали на 37 відсотків менше сировини, ніж планували.
Політики напередодні місцевих виборів щедро нагодували народ різноманітними обіцянками. Але втілення цих фантазій у життя залежить від наявності грошей у державній казні. А коштів, як завжди, очевидно, не вистачатиме. Так, щодо бюджету-2016, прем’єр Арсеній Яценюк заявив: основою документа будуть національна безпека і оборона. На ці сфери планують виділити 100 мільярдів гривень. «Судячи з останніх доповідей, війна далека від закінчення», – наголосив глава уряду. Чи буде закладено у бюджет-2016 збільшення соціальних стандартів? Яценюк сказав: «Думаю, потрібно закласти на рівні поточного року. Все буде залежати від того, де ми знайдемо ресурс».
Тим часом, у нашій країні залишається надзвичайно низький розмір прожиткового мінімуму. Через це вперше за всю історію України апеляційний суд вирішив втрутитися у державні справи. І зобов’язує уряд переглянути розмір прожиткового мінімуму, який зараз складає трохи менше 1400 гривень. Українці витрачають близько 60 відсотків своїх доходів лише на їжу. Решту – на проїзд у транспорті, лікування, комунальні платежі, предмети першої необхідності, взуття, одяг та інше. А після того, як долар підстрибнув до 24 гривень, грошей декому вистачає тільки на найдешевші продовольчі товари.
Апеляційний суд рішення для Кабміну виніс. Проте, коли воно вступить у силу – невідомо. Та й уряд, очевидно, не вельми розщедриться. Можливо, накине кілька гривень, що зовсім не полегшить життя простим українцям.
А наскільки ефективно влада бореться з хабарництвом? Чи хоче його побороти? І чи готові українці відмовитися давати хабарі? Відповіді – у соцдослідженні.
Більшість опитаних центром «Соціальний моніторинг» та Українським інститутом соціальних досліджень імені Яременка вважають хабарництво нормою життя. Респондентам поставили запитання, чому, на їхню думку, люди дають хабарі. Отже, 60,6 відсотка вважають, бо це – норма життя; 55,9 – тому, що без хабара не можливо вирішити потрібне питання; 55,6 – з хабарем простіше все вирішувати; 44,6 – тому, що від них вимагають хабара; 33,8 – через складнощі законодавства, 20,5 – через бажання отримати те, що не можна, згідно із законом; 17,5 відсотка – аби подякувати, тому, хто допоміг.
І коли це закінчиться?..
Ольга ЧОРНА.
