2020-ий – рік втрати для багатьох людей. І в моральному, і в матеріальному сенсах. Торік через кризу кожен українець у середньому втратив майже 8% власного потенційного добробуту. Зокрема, це спричинили жорсткі карантинні обмеження, підрахували у Держстаті.
Гаманці опустошувала дороговизна товарів та послуг. Загалом, минулоріч українці витратили понад 3 трильйони гривень. Це на 1,6% більше, ніж у 2019-ому.
Найбільше грошей пішло на продукти харчування – 41%. На житло, воду, електроенергію та газ – 14,1%. Це – більше, ніж половина доходів. Суттєві витрати потягнули транспорт, тютюн, алкоголь, медикаменти. А от найменшу суму витратили на охорону здоров’я.
Отже, в 1,1 трильйон гривень обійшлися українцям харчі. Одяг і взуття – 141 мільярд. Транспорт – 292 мільярди. Алкоголь та цигарки – 210,6 мільярдів. Охорона здоров’я коштувала 165 мільярдів гривень. Найменше витрачали на відпочинок і культуру, готелі, освіту… І в середньому лише 8% прибутку вдається відкладати. Та не всі, звичайно, мають таку можливість.
Незважаючи на зростання номінальних зарплат за 2020 рік, у результаті середня платня виявилася значно нижчою від очікувань уряду. Прогнозувалося, що зарплата досягне 12043 гривень в середньому за рік. Однак вона склала 11591 гривню (на 452 гривень на місяць менше). Але далеко не всі українці отримують такі суми. Чимало працівників мають «мінімалку» або ледь вище.
Також українці стали біднішими через девальвацію гривні до долара та євро. Офіційний курс долара до гривні за минулий рік виріс на 19,4% – до 28,27 гривень. Зростання курсу євро було ще більше – на 31,5% – до 34,73 гривень за євро. У результаті, купівельна спроможність українців значно впала.
Під час карантину однією зі стратегій виживання українців є економія витрат на різні статті сімейного бюджету, свідчить дослідження R&B Group. Аналітики підрахували, що зараз люди найчастіше економлять на таких статтях витрат: відпочинок та відпустка (51%); одяг і взуття (50%); продукти харчування (44%); дозвілля та розваги (41%); лікування та медикаменти (30%); купівля великої побутової техніки (30%).
А тим часом Мінсоцполітики розробило дорожню карту, яка передбачає збільшення розміру прожиткового мінімуму. Як відомо, методика розрахунку прожиткового мінімуму була визнана Верховним Судом незаконною. Цікаво, чи зможе держава зробити прожитковий мінімум відповідним до реальних потреб громадян. Адже, за розрахунками міністерства, зростання розміру прожиткового мінімуму до його реального значення потягне 250-мільярдне збільшення видатків з бюджету.
Аналітик Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління Київської школи економіки Владислав Ієрусалимов в ефірі «Українського радіо» щодо цього заявив: державний бюджет може не витримати підвищення прожиткового мінімуму. А ще, на думку експерта, методологія розрахунку має бути більш сучасною. Бо, для прикладу, якщо підвищувати його при нинішній моделі, то за розрахунками згаданого Центру, лише на посадові оклади суддів треба було б на 9 мільярдів гривень більше. А це та категорія працівників, яка має одні з найвищих зарплат.
Багато всього потребує змін. Це й послуги телекомунікаційного зв’язку, інтернету. І не слід забувати про COVID-19, лікування якого обходиться дорого. Тому мінімальні видатки на медицину також мають бути переглянуті, переконаний Владислав Ієрусалимов.
Поки у владі мудруватимуть над прожитковим мінімумом – продукти, приміром, зростають в ціні по максимуму. Те, що дорожчало торік, вартуватиме ще більше цьогоріч.
Зокрема, експерти прогнозують здорожчання м’яса. За словами виробників, причиною, яка змушує їх підвищувати ціни, є зміна податкової ставки на додану вартість. Крім того, собівартість м’яса зросла на 40%. Ціни на зернові цьогоріч досягли 13-річних максимумів на світових ринках. У підсумку здорожчали й комбікорми, що є основою для годування тварин.
Очікується, що за м’ясо українцям доведеться віддати приблизно на 10% більше. Зросте в ціні свинина, курятина, яловичина. А відтак, здорожчають і м’ясні продукти.
Овочі додаватимуть у вартості щомісяця 5-6%. Усе через те, що в сховищах меншає кількість продуктів. А теплична продукція не буде дешевшою через зростання витрат на обслуговування, опалення та освітлення приміщень.
Тож 2021-ий, як і його попередник, буде дорогим, невизначеним і ковідним, на жаль…
Ольга ЧОРНА.
