- Баю-бай, спи, Степанку, засинай, - тихенько співала Віра біля колиски сина. Малий вертівся, сплакував… Степанко народився кволеньким, хворобливим. Віра з Антоном, чоловіком, робили все, що могли, аб ...

Світ мав запах літа, що минуло, осіннього дощу, який стукав у вікна, немов подорожній, що заблукав поміж землею та Всесвітом, і сонних хризантем, заколисаних негодою. Молоде вино було з присмаком ност ...

За Толькою завжди золоті верби росли. Де повернеться, там щось вичворить. Тому й всі кликали хлопчиська Толькою. Навіть учителі. Бо і в школі досадив. А ще в Тольку наче дух руйнівника вселився. То мо ...

- Маринко Іванівно, у вас знову обновка. Гарний светрик. Де купили? - допитувалася сусідка. - Доньки передають, - скупо відповіла Марина й опустила очі.  - Давно не бачила Катю і Нелю. - Робота.. ...

На загубленій срібній струні «бабиного літа» забуту мелодію грав вітер. Музика, яку чула лише душа і від якої усміхалися небеса. Звуки, які змусили пізню осінь розпустити золоте волосся і закружляти у ...

Павло не міг збагнути, чому матір не долюблює невістку. Милу, лагідну Тетянку, доля з якою звела його на дорозі?  У той день лив сильний дощ. Він їхав додому з відрядження, як побачив на одній ав ...

- Вам личить осінь, - сказав колись Роман Світлані. «Мені лише двадцять вісім», - відповіла подумки й глянула на нього своїми дивними очима. У її погляді було щось від осені - сумне і таємниче. Роман ...

Ольга молила Бога про одне: повернути до життя її єдину доньку, її кровиночку. Та Іринка згасала, мов свічка. Лікарі безпорадно розводили руками. А тут ще ці видіння…Вони мучили Ольгу, переслідували… ...

- Я вельми багатий чоловік. Щасливий у Бога, що дожив до ста років і буду помирати при вільній Україні…      Голос Іванів зовсім не тремтів, як і руки. Не було ніякого хвилювання, ...

Їй висловлювали співчуття, слова підтримки. Даниїла кивала у відповідь. Але нічого не відчувала. В душі - порожнеча. Сліз не було. Лише зачепили перешіптування родини покійного чоловіка: - Це ж треба, ...