Починаючи з 1920-х років, пожежна частина міста Кременця складалася із 6 постійних офіцерів, які оплачувалися містом. Начальник варти був одночасно міським секретарем. Допомога в гасінні пожеж покладалася на мирне населення. Про це пише Kremenicer Łeben Kremenicer Łeben.
У Кременці була мурована сторожова вежа з двором і стайнею на 10 коней. Двоє коней залишалося на постійно, решта у розпорядженні міської влади. Станом на 1920 рік більшість пожежних коней було реквізовано армією. Пожежна команда в Кременці мала одну пожежну машину, 1 стаціонарну на кінному возі та одну велику чотириколонку. Пожежні брали воду з річки Iква. Обладнання включало 20 метрів шлангів (багато всмоктувальних шлангів потребували ремонту або заміни).
Сторóжі возили воду в двох залізних і двох дерев’яних бочках. Проблемою була гірська місцевість. Були до користання реквізити з гаками, нахиленою драбиною та механічною драбиною.
Пожежі в Кременці спалахували лише кілька разів на рік.
Ілюстрація з французької преси під назвою «Перше бомбардування міста Кременця та перебуваючих у місті Уряду і дипломатичних корпусів ll RP у вересні 1939 року».
