«Лісова школа на Вірлі» проходить щоліта в затишному куточку над річкою Вірлянкою неподалік хутора Вірля, куди рідко потрапляє людська нога чи заїжджає транспорт, а увесь час співають пташки і відчувається особливе єднання з природою. Спершу табір хотіли назвати по-іншому.
- Під час моєї першої поїздки до родини Капіносів у 2014 році з’явився задум організувати для дітей просвітян табір на Вірлі. Я тоді назвала його табором імені Сашка Капіноса, – розповідає Лілія Следзінська, голова Кременецького РО ВУТ «Просвіта» імені Тараса Шевченка. – Але Сашкова кохана Оленка Котляр (Сашкова кохана) порадила нам назватися «Лісовою школою на Вірлі», бо на Кременеччині вже діяв табір «Гарт» імені Олександра Капіноса. Всі погодилися.
Тож сьогодні на Кременеччині успішно працюють два літніх табори, присвячені пам’яті героя Небесної сотні Сашка Капіноса. І діти щороку влітку мають унікальну можливість дізнаватися все більше нового про історію своєї країни, її культуру, мистецтво і традиції.
У «Лісовій школі на Вірлі» діють свої правила. Позивним, тобто псевдо усіх учасників табору були і є слова «лісовий» і «лісова». Цьогоріч Оленка Котляр, Наталя Капінос, Юля Янчук, Ігор Іщук, Василь Янчук підготували для учасників табору цікаву і насичену програму.
Діти вивчали славень – пісню Лісової школи, слова і мелодію до якої написали голова «Просвіти» із села Бережці пані Галина Гамера та просвітянка Красевич Світлана, – розповіла Лілія Следзінська. – Котляр Оленка знайомила таборовиків з мистецтвом ліплення з глини. У дитячих руках з’являлися фантастичні жар-птиці, співочі солов’ї і химерні голуби. І кожен відчував себе трішки гончарем. А під час прогулянок сосновим лісом, Оленка розповідала про лікарські рослини і проводила неймовірні змагання на розвиток спостережливості, обережності, витривалості. Янчук Юлія вивчала з таборовичками основи петриківського розпису і діти розмальовували ним дерев’яних коників і пташок, адже у перший день всі відвідали Храм Святого Юрія Переможця, який повністю оздоблений цим розписом. Також всі спробували створити незвичайну писанку-травленку.
Щовечора для молодих просвітян розповідала легенди Кременеччини та історії героїчної минувшини краю письменниця Неоніла Крем’янчанка. І в уяві над палахкотливою ватрою з’являлися красуня Ірва, мужні оборонці Крем’янця, три брати-воїни УПА, які загинули за Україну.
І кожен день закінчувався співанками біля таборового вогнища. Це Наталя Капінос знайомила юних з дивокраєм українських народних і патріотичних пісень.
Незабутнім і дуже важливим заходом цьогорічної «Лісової школи на Вірлі» була хода усіх таборян-лісовичків до пам’ятного дубового хреста, що височиться над землею попід Божою горою, на тому місці, де у пам’ятному 1950 році загинув останній районний провідник армії УПА Трофимлюк Феодосій – «Орел» у нерівному бою з енкаведистами, – зазначилаЛілія Следзінська. – Тут відбулося «Свято слави полеглим борцям за волю України від давнини і до сьогодення». Лунали повстанські пісні і поезії. А на закінчення цього дійства відбувся прийом лісовичків до сім’ї «Молодої Просвіти». Лунала маршова мелодія, і старші таборяни дарували молодшим голубі футболки із зображенням золотистого сонця з написом «Молода Просвіта». На закінчення незабутнього свята рідна сестра Героя України, Героя Небесної Сотні Сашка Капіноса Наталя заграла на братовій гітарі його улюблених пісень.
