Сьогодні, після 15 років успішної діяльності структур виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, ми пригадуємо колишні щорічні багатотисячні «походи» шахтарів-регресників до Києва, їхні вимоги повернути заборговані виплати. Після запровадження страхової системи Фонду цю соціальну проблему було знято.
Подібна система соціального страхування існує в усіх європейських країнах. Вона передбачає абсолютний логічний принцип: людина сплачує зі своєї заробітної плати частину внесків, страхуючи себе від настання певного страхового випадку: чи це інвалідність, чи тимчасова непрацездатність унаслідок нещасного випадку на виробництві. Це не податки, а частина відкладеної зарплати, і коли настає страховий випадок, працівник ці кошти має отримати у повному обсязі назад – як покриття своїх ризиків.
Специфіка відносин і вирішення навіть суто технічних питань у Фонді звернені до конкретної людини – потерпілого, інваліда трудового каліцтва. Структурами виконавчої дирекції Фонду в області приділяється велика увага роботі із зверненнями громадян. Розглянуто за 9 місяців цього року 314 письмових та усних звернень потерпілих на виробництві й за кожним із них надані відповідні консультації, прийняті конкретні рішення на підставі законодавчих норм.
Відвідують інвалідів трудового каліцтва за місцем постійного проживання. Нещодавно разом із начальником управління І.А. Піговським та начальником і заступником начальника відділення виконавчої дирекції Фонду в Теребовлянському районі О.П. Зайцем та Е.С. Кріль завітали до оселі Петра Івановича Жмуда в село Постолівку Гусятинського району. Доправляли потерпілому на виробництві інвалідний візок. Якби не син та невістка, було б чоловікові сутужно. Адже йому вже 82 роки, ще й інвалідність І групи. А дружині, Ярославі Якимівні, не набагато менше – 80 років.
Петру Івановичу перестало служити здоров’я у 32 роки. Тяжко йому згадувати про ті злощасні жнива п’ятдесят літ тому. Троє дітей підростало. І тільки життя налагодилось – прийшла в хату біда. Чоловік навіть пам’ятає той день, коли потрапив на колгоспному полі під каток, який тягли коні. Далі – довгі місяці в лікарні, важкі травми ноги, руки та голови, інвалідність.
Натерпівся Петро Іванович за ті роки. Добре, що дружина стала йому і руками, і ногами: все встигала на роботі та в господарстві.
Петро Іванович аж світліє на обличчі, коли йде мова про його численну родину – має шестеро внуків і десятеро правнуків.
Із тих пір, попри всі життєві труднощі, він зберіг свою веселу, позитивну вдачу. Півроку тому пережив важку операцію. Емілія Сергіївна Кріль, заступник начальника відділення виконавчої дирекції Фонду в Теребовлянському районі, навідувала Петра Івановича в лікарні, адже практично зі всіма потерпілими на виробництві з Гусятинського району в неї дружні, особисті контакти. Спілкується з інвалідами та з їх родинами, бо працює у структурі від перших днів утворення Фонду.
Виплати і медичні види догляду П.І.Жмуд отримує регулярно, палиці, протез також забезпечило відділення виконавчої дирекції Фонду в Теребовлянському районі. Тепер із новеньким інвалідним візком буде чоловікові легше пересуватися.
Допомагати в області є кому: 2427 інвалідів трудового каліцтва та потерпілих на виробництві. Відновне лікування, реабілітація, які фінансово забезпечує Фонд, допомагають інвалідам не лише підтримувати здоров’я. Після перебування в санаторіях, лікування у клініках, стан здоров’я багатьох інвалідів значно покращується. Лише за дев’ять місяців цього року п’ятеро інвалідів, ефективно пролікувавшись, стали повністю працездатні, а 15 особам зменшили процентну втрату працездатності – вони також наблизились на крок до статусу фізично здорової людини. Загалом від початку року 34 особи пройшли санаторно-курортне лікування. 63 людей отримали в області протезно-ортопедичні вироби, п’ятеро забезпечили інвалідними візками. Цьогоріч на послуги з медико-соціальної реабілітації потерпілих на виробництві структури виконавчої дирекції Фонду в області виплатили майже 1,6 мільйона гривень. А страхових виплат – близько 20,4 мільйона гривень.
Але відшкодування шкоди потерпілим – не перше за важливістю завдання соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, обумовлене Законом. Профілактичні заходи, спрямовані на запобігання нещасним випадкам на виробництві та відновлення втраченого здоров’я – найважливіші сфери діяльності Фонду. Адже за дев’ять місяців цього року в області трапилося 59 нещасних випадків на виробництві, у результаті чого потерпіло 59 працівників, у тому числі – 8 смертельно. Сталося 15 нещасних випадків з можливою інвалідністю. Випадки професійного захворювання не зареєстровані.
Страхові експерти з охорони праці структур Фонду в області за 9 місяців 2015 року взяли участь у роботі комісій з навчання та перевірки знань з охорони праці у 245 організаціях та на підприємствах Тернопільщини. Надавали консультації 507 страхувальникам, розробили системи управління охороною праці на 268 підприємствах. Розповсюджувались нормативні акти, підручники та інша спеціалізована література. А в засобах масової інформації висвітлювали питання профілактики виробничого травматизму.
Можна наводити багато прикладів ефективної діяльності структур Фонду як злагодженого системного органу. Проте, стверджувати, що всі проблемні питання вирішені – було б безпідставно. Заплановане злиття фондів – Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань і Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, яке передбачене Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», має принести державі економію. Адже, за розрахунками Міністерства фінансів України, об’єднання фондів соціального страхування має сприяти скороченню адміністративних видатків. Більше того, урядовці в оптимізації фондів вбачають додаткову можливість для поліпшення якості послуг для уразливих верств населення.
Але основа будь-якої успішної діяльності організації – це її кадри. Саме тому, напередодні професійного свята – Дня працівника соціальної сфери – у Фонді не лише підвели підсумки роботи, але й пригадували те, що не обчислюється у грошовому еквіваленті – дружню колегіальну підтримку та взаємовиручку. Сьогоднішні виклики, які постали і перед країною, і, відповідно, перед нашим Фондом, завдяки надзусиллям та винятковій професійності колективів, вдалося гідно долати, надалі залишаючись на своєрідній передовій захисту інтересів та законних прав людини праці.
Зоряна ТЕРНОВА.
