Пам’ятаємо: імена усіх воїнів, які загинули на Донбасі у серпні

Gazeta.UA публікує поіменний список полеглих у серпні захисників України.

Нам відомо про 16 воїнів, які загинули у боях або ж унаслідок отриманих травм. Та про 7 військових, які померли не в бою. Інформація про деяких – неповна.

Наймолодшим із загиблих у бою воїнам було – 21, найстаршому – 52. 12 серпня було найбільше обстрілів – 57.

3, 7, 16, 19, 25, 28-31 серпня обійшлося без поранень, за даними прес-штабу ООС.

Найбільше бійців постраждали 23 серпня – 6 загинули, 7 отримали поранення.

Загалом упродовж місяця отримали поранення 60 захисників України. Окупаційні війська порушували режим тиші 1010 раз.

4 серпня

Федір “Одеса” БАЛОГ

років: 45

родом: жив у селі Парасковія Кегичівського району Харківської області

залишилася: дружина, 2 синів і донька

45-річний Федір “Одеса” Балог загинув 4 серпня

Загинув унаслідок кульового поранення неподалік Авдіївки на Донеччині.

Сержант 92 бригади.

У серпні 2014-го був мобілізований як доброволець до 92 бригади. Брав участь у спробі деблокування військ в Іловайську, потім виконував завдання у Щасті.

Впродовж 2016-17-х проходив службу у бригаді на посаді командира відділення. Останній контракт підписав 30 травня 2018-го. Незадовго до цього йому виповнилося 45.

Народився Федір у селі Вишково Хустського району на Закарпатті, згодом його родина переїхала на Харківщину.

До служби в армії працював у аграрному секторі.

8 серпня

Андрій ЄЛІСТРАТОВ

років: 26

родом: із Луцька, загинув поблизу міста Золоте Попаснянського району Луганської області

залишилися: батько та молодший брат

26-річний Андрій Єлістратов загинув 8 серпня

Бойовики вистрілили з протитанкової ракети по автомобілю, в якому перебували військовослужбовці. 3 осіб отримали поранення, Андрій від отриманих травм загинув.

Старший розвідник 14 бригади.

Протягом 2010-2013-х служив за контрактом у 30 Новоград-Волинській бригаді.

На війну пішов ще під час першої хвилі мобілізації. 28 липня 2014-го отримав поранення. У березні 2016-го підписав контракт на службу.

“Рішучий, мужній військовослужбовець. Користувався авторитетом серед особового складу підрозділу. Висловлюю свої співчуття родині”, – казав майор підрозділу, у якому служив Артем Якимчук.

Поховали Андрія на Алеї почесних поховань Луцька.

Віктор КАНДАЛЮК

років: 34

родом: із міста Южне Одеської області

залишилися: батьки та неповнолітній син

34-річний Віктор Кандалюк загинув 8 серпня

Загинув напередодні свого дня народження від кулі снайпера неподалік Мар’їнки на Донеччині. 9 серпня Віктору виповнилося б 35.

Солдат, навідник-оператор у 28 бригаді.

До військової служби працював електрогазозварювальником у порту “Южний”.

“Прикро й боляче, коли так рано обривається доля молодих людей. Він був гідним воїном, який любив Україну, самовіддано й мужньо стояв на її захисті. Вічна пам’ять, герої житимуть доти, доки ми про них пам’ятатимемо!” – говорив голова Одеської облради Анатолій Урбанський.

Дмитро “Шубін” УКРАЇНСЬКИЙ

років: 38

родом: із міста Хрестівка Донецької області, жив у Лисичанську

залишилися: дружина з якою побрався за місяць до смерті

38-річний Дмитро “Шубін” Український загинув 8 серпня

Загинув у бою поблизу Майорська неподалік окупованої Горлівки, прикриваючи розвідгрупу в “сірій” зоні.

Молодший сержант, військовослужбовець 24 бригади ім. короля Данила. Служив за контрактом з 2017-го.

“Боєць Королівської бригади, з яким був втрачений зв’язок під час виконання бойового завдання 8 серпня 2018-го, на превеликий жаль загинув. Тіло нашого героя та побратима потрапило до рук окупантів, які безжалісно та безсоромно використали його для пропагування ідей “руського миру” та війни, – повідомили на сторінці бригади у Facebook.

“Постійно рвався до бою першим. Він каже: “Це моя земля, і ви у мне в гостях. Я все знаю, я буду тільки перший”. Це був наш не те що побратим, він як брат був для всіх!” – сказав побратим Віктор.

За мужність і героїзм під час виконання бойового завдання Дмитра представлено до державної нагороди посмертно.

9 серпня

Сергій ЦЕПУХ

років: 26

родом: із села Видерта Камінь-Каширського району Волинської області

залишилися: батьки та брат

26-річний Сергій Цепух загинув 9 серпня

Загинув унаслідок кульового поранення кулею снайпера в обличчя неподалік Мар’їнки Донецької області.

Старший сержант, фельдшер 28 бригади.

2014-го пішов добровольцем на військову службу до Нацгвардії. Згодом працював у військовому шпиталі в Дніпрі.

Службу за контактом продовжив у квітні цього року.

“Знаю, що постійно хотів на передову, оскільки був в Національній гвардії. Сказав, що пороху особливо не нюхав. Хотів на передову і потрапив. Просто на місці на позиції “зняв” снайпер”, – розповіла парамедик 28 бригади Любава Дроган.

“Сергій був лікарем, рятував життя іншим. А себе врятувати не зміг”, – написала тітка загиблого Лариса.

“Ми ніколи тебе не забудемо. Нехай тобі там, на тому світі буде краще, ніж було на цьому. Ми будем тебе пам’ятати вічно добрим, чуйним, хорошим медиком, другом і просто хорошою, надійною людиною”, – написала Поліна Цуркан.

10-12 серпня були оголошені днями жалоби у Камінь-Каширському районі.

13 серпня

Михайло ЯРОВИЙ

років: 40

родом: із Кропивницького

залишилися: мати, дружина та малолітня дитина

40-річний Михайло Яровий загинув 13 серпня

Підірвався на міні неподалік Мар’їнки на Донеччині.

Солдат, гранатометник у 3 батальйоні 28 бригади. Контракт на службу підписав цьогоріч у липні.

У бригаді Михайло служив лише місяць – прибув до частини 19 липня з навчального центру “Десна”. Був призваний до лав ЗСУ 19 квітня цього року.

До служби працював на різних посадах на підприємствах Кропивницького: на заводі “Червона зірка”, на підприємстві “Креатив” та ін.

Поховали Михайла на Алеї почесних поховань Рівнянського кладовища Кропивницького.

16 серпня у місті оголосили Днем жалоби.

14 серпня

Федір БАЛАХЧІ

років: 45

родом: із селища Сартана Донецької області

залишилися: батьки, дружина, 2 дітей та онук

45-річний Федір Балахчі загинув 14 серпня

Загинув внаслідок гарматного обстрілу поблизу Гнутового на Донеччині.

Старший матрос 503 батальйону 36 бригади морської піхоти.

З 2014-го служив у Прикордонній службі. Контракт із ЗС України підписав 2016-го.

“Дуже хороша людина, дуже велика для нас втрата, болісно відчувати, що його з нами немає. Таке відчуття, що він поруч із нами тут. І буде завжди в нашому серці…Ви ж знаєте, наше завдання – це захищати цілісність держави, боронити мирне населення від загарбників, боронити нашу землю. У кожного морського піхотинця таке завдання. Він виконував його на 200%”, – сказав побратим загиблого Сергій.

18 серпня

Владислав “Прокурор” БОНДАРЕНКО

років: 21

родом: із села Комишувате Мангушського району Донецької області

залишилися: батьки та вагітна наречена

21-річний Владислав “Прокурор” Бондаренко загинув 18 серпня

Загинув від кулі снайпера неподалік Авдіївки на Донеччині.

Сержант, командир кулеметного відділення у 92 бригаді. Служив з 2016-го із 19-річного віку.

“Він прийшов – йому ще не було 20 років. Писав рапорти, щоб залишитись, стояв у Красногорівці, пережив сильні танкові обстріли, проходи ДРГ. Справлявся усюди та з усім, ніколи на службу не скаржився”, – казав про побратима командир підрозділу.

Василь КРИЩУК

років: 36

родом: із Володимир-Волинського Волинської області

залишилися: мати, дружина та 2 синів

36-річний Василь Крищук загинув 18 серпня

Загинув унаслідок кульового поранення серця у Золотому Попаснянського району Луганської області.

Старший солдат 3 батальйону 14 бригади.

Учасник військової миротворчої місії в Іраку. Активіст Революції гідності.

На фронт пішов у липні 2014-го у складі батальйону “Січ”. Контракт на службу в армії підписав восени 2017-го.

“Він був людиною справи, виконавчий, як і належить солдату. У вільний час багато розповідав про сім’ю та часто критикував вузьколобість суспільства, байдужого до нашої історії та проблем сьогодення”, – згадує нинішній командир 4 роти “Січ” Максим Морозов.

Поховали Василя з військовими почестями на міському Федорівському кладовищі.

21-22 серпня у Володимирі-Волинському оголосили Днями жалоби.

23 серпня

Мар’ян “Нейтон” НАЙДА

років: 21

родом: зі Львова

залишилися: мати та молодший брат

21-річний Мар’ян “Нейтон” Найда загинув 23 серпня

Загинув від уламкового поранення під час 4-годинного бою неподалік Кримського Новоайдарського району Луганської області.

Старший солдат, військовослужбовець 24 батальйону “Айдар” 53 бригади.

Пішов на фронт у 18 років. Контракт із ЗС України підписав у лютому 2017-го.

Похоровання відбулося у Гарнізонному храмі святих Апостолів Петра і Павла. Охочих попрощатися з героєм було стільки, що церква не помістила усіх, відтак люди стояли на вулиці. Проводжали загиблого з храму на Личаківське кладовище навколішки.

“Друже, не можу повірити, що ти вже не з нами. Сумую дуже і на прощання хочу опублікувати про тебе вірш, про Тебе Руненвальт Хоробрий”, – написав у Facebook Марк Нортон.

О Руненвальт, мій вірний друже, заскучивсь за тобою дуже, прийди, скажи де ти живеш, я вірю в небо попадеш.
Відважний воїн, подивись, як ворог атакує вись, благаю, крилами своїми, прикрий від куль всіх побратимів.
О Руненвальт, мій добрий друг, не віриться, що ти вже дух, та поки серце пам’ятає, свіча твоє ще не згорає.
Я знаю, ти відважним був, і друга захистив від куль, хоча тебе в живих немає, та пам’ять в серці не згасає.
Мар’яне, ти для нас герой, знайди з святими упокой, і разом з нами захищай, ти Україну – рідний край.

Михайло ЩЕРБАНЮК

років: 28

родом: із села Бережани Калинівського району Вінницької області

залишилися: мати

28-річний Михайло Щербанюк загинув 23 серпня

Старший солдат, військовослужбовець 24 батальйону “Айдар” 53 бригади.

Контракт на службу підписав у жовтні 2017-го.

“Сьогодні важкий день. Таких давно не було. Свято, просякнуте кров’ю. Так саме, як і прапор, заради якого загинули ці хлопці”, – написав у Facebook журналіст Андрій Цаплієнко.

“Спочивай з миром, земляче!!! Царство тобі небесне, ми пам’ятати будемо усіх наших героїв, які віддають своє життя за рідну Україну, за мир і спокій на нашій землі. Слава героям!” – пишуть у мережі користувачі.

У Михайла була рідна сестра. Кілька років тому вона померла. Мати поховала 2 своїх дітей.

Георгій “Ольха” ОЛЬХОВСЬКИЙ

років: 29

родом: із села Зарічне Сімферопольського району АР Крим, жив у Луцьку

залишилися: дружина на 1-річний син

29-річний Георгій “Ольха” Ольховський загинув 23 серпня

Загинув від кулі снайпера неподалік Старонатівки Волноваського району Донецької області.

Старший лейтенант, командир роти у 15 батальйоні 128 гірсько-штурмової бригади.

На фронті воював з 2014-го.

У день смерті посмертно нагороджений орденом “Богдана Хмельницького ІІІ ступеня”.

Тарас “Тарік” ПРОЦЕНКО

років: 42

родом: із селища Лисянка на Черкащині

залишилися: батьки, дружина та 2 доньок

42-річний Тарас “Тарік” Проценко загинув 23 серпня

Солдат 24 батальйону “Айдар” 53 бригади.

2015-го служив за мобілізацією, опісля продовжив службу за контрактом.

У червні цього року після поранення був на реабілітації, на передову повернувся 5 серпня – менш як за 3 тижні до загибелі.

“Він був доброзичливий, дуже хороша людина, дуже хороший кухар, добро приносив людям. Жіночка є, старшенька дитина перейшла до 8 класу”, – розповіла сусідка Тетяна Вербицька.

“Просто подивіться на ці обличчя. Хтось посміхнений, хтось серйозний, задумливий… Хтось молодий… Хтось має багаж років за спиною… Хтось зі сходу… Хтось із заходу чи з півдня… Сьогодні ці абсолютно різні люди віддали своє життя за єдину Україну”, – написав журналіст Андрій Цаплієнко у Facebook.

Андрій “Чех” ЧИРВА

років: 45

родом: із міста Мирноград Донецької області, жив у Покровську

залишилися: мати та дружина

45-річний Андрій “Чех” Чирва загинув 23 серпня

Старший солдат, військовослужбовець 24 батальйону “Айдар” 53 бригади.

Країну від російського агресора захищав останні 3 роки свого життя. Пішов на фронт добровольцем 2015-го.

До того допомагав армійцям на передовій – був волонтером.

“Ця людина була справжнім героєм, не замислюючись, він захищав свій прапор, він не відступив назад, ворога зустрів і не став перед ним на коліна, він до кінця зі своїми побратимами стояв, вічна пам’ять тобі, Андрюха!” – розповів побратим загиблого “Монгол”.

Щоб віддати останню шану загиблому, люди утворили “живий коридор слави” та ставали на коліна.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Пам’ятаємо: імена усіх воїнів АТО, які загинули у вересні 2017-го

Василь НЕЧИТАЙЛО

років: 52

родом: із села Новомиколаївка Вітовського району Миколаївської області

залишилися: дружина, син, донька та онуки

52-річний Василь Нечитайло загинув 23 серпня

Загинув унаслідок уламкового поранення голови поблизу Красногорівки Мар’їнського району Донецької області.

Протитанкова керована ракета влучила в автівку, яка привозила армійцям воду на передову. Вона розірвала автомобіль вщент.

Водовоз обстріляли вже на зворотньому шляху. На тій ділянці, де дорога не прикрита лісосмугою. Ще один боєць тоді отримав важкі уламкові осколкові поранення, йому відірвало ногу. Військові, які прибігли на допомогу, евакуйовували загиблого та пораненого під кулями.

Сержант, командир відділення у 28 бригаді. Воював з 2014-го.