Політикам та чиновникам подобаються високі рейтинги. Та вони не завжди є достовірними. Рейтинг можна «намалювати». А добробут людей та країни – ні.
Для прикладу, станом на перший квартал минулого року показник бідності серед працюючих українців становив 42,4%. Прогнозують: у першому кварталі 2021-го ситуація не покращиться. Заступник міністра соціальної політики Віталій Музиченко зауважив: боротьба з бідністю є пріоритетом для українського уряду. Слова, слова… Українці, які потрапили в цю статистику, не могли забезпечити собі та своїм рідним гідний рівень життя.
Фахівчиня з Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАНУ Людмила Черенько наголосила: у нинішньому році не варто розраховувати на поліпшення ситуації. А це означає, що чималий відсоток працюючих українців й надалі залишаються бідними.
За даними Держстату, доходи населення торік становили 3 972 мільярди гривень, із яких 1/3 або 1 336 мільярдів – це соціальна допомога та інші трансферти. Їх обсяг збільшився на 12,2%, порівняно із зростанням зарплати – на 3,7%. Тобто, це не зароблені реально кошти, а взяті з бюджету.
Витрати населення за 2020 рік – 3 989 мільярдів гривень – перевищували доходи на 17 мільярдів та фінансувалися за рахунок скорочення заощаджень. Як зазначив голова ради НБУ Богдан Данилишин у Facebook, скорочення заощаджень населення є небезпечною тенденцією, оскільки це звужує простір для підтримки внутрішнього споживчого та інвестиційного попиту, необхідних для підтримки економіки у період кризи. Для порівняння: пакети заходів із фіскального та монетарного стимулювання економік розвинених країн, зокрема США, зумовили накопичення домогосподарствами рекордних запасів заощаджень, які, очікується, виступатимуть головним джерелом підтримки економічного відновлення та дозволять наздогнати докризовий тренд економічного зростання в США вже у 2022 році.
Рівень заможності та благополуччя українців прийнято вимірювати за європейськими стандартами. Але до тих стандартів так далеко… Лише один із прикладів: як свідчить статистика, 35% населення нашої країни не могли оплатити ліки та медичні послуги. Якщо людина не може забезпечити власне виживання, то це і є межа бідності. Точніше, за межею…
Під час економічних криз наголошують на ролі середнього класу. Бо він, зазвичай, втримується на плаву, констатує фінансовий експерт Олексій Кущ. В Україні ж середній клас нечисленний і невпливовий. Зокрема, у 2019 році його представниками вважали себе лише 1,1% опитаних українців. За минулий коронавірусний рік «середняків» ще не порахували.
За словами експерта, в Україні проблема бідності дуже щільно поєднується з проблемою демографічної ями. Сімейна пара без дітей може вийти на рівень середнього класу й утримуватись там, якщо вдасться. Але народження дитини вже на 25% знижує ймовірність їх перебування в цьому сегменті. Народження двох – на 50%. Тому багато хто хоче отримувати насолоду від життя, але… без дітей.
І ще прикрий факт. Українці не вірять, що можуть вплинути на ситуацію в державі. Хоча новітня історія нашої країни доводила: можуть! Річ у тім, що люди дуже розчарувалися в політиці та політиках. 72% українців вважають: у державі немає справжньої політичної еліти. 87,2% погодилися з тезою, що чиновники при владі не дбають про населення, а 79,9% не вірять, що можуть вплинути на ситуацію в країні.
І що сумно: половина респондентів – 50,5% погоджуються з тим, що іншим людям довіряти не можна. Думку про те, що кожен повинен піклуватися про спільні інтереси, поділяють лише 32,8% українців. А 62,2% переконані – на першому місці мають бути саме особисті інтереси. Такий висновок зробили дослідники Програми сприяння громадській активності «Долучайся!» за результатами Національного опитування щодо громадського залучення, проведеного компанією Info Sapiens, інформує «детектор Медіа».
83,6% українців переконані: думка громадян не має значення для влади. 84,9% згодні з тим, що коли людина досягає вищих ешелонів влади, то починає використовувати свій статус для особистого збагачення. Також 67,8% хотіли би бачити при владі сильного лідера.
Довіра населення до влади залежить від верховенства права, зростання добробуту, діалогу з суспільством та інших чинників. У нас все це є?
Ольга ЧОРНА.
