На жаль, Україна втрачає найкращих синів. Одним із таких був Сергій Леськів з Кам’янок Підволочиської громади. Хороший чоловік та батько, улюблений дідусь, добрий колега та вірний побратим.
«Готовий першим взятися до роботи, завжди усміхнений та життєрадісний», – саме так згадують про Сергія його колеги, з якими він працював.
«Мав золоті руки, в нього будь-яка машина рушала з місця, все що він ремонтував їздило справно і без проблем», – кажуть військові побратими, з якими разом служив у ремонтно-відновлювальному батальйоні.
«Об’їздили багато місць ведення бойових дій, там багато роботи, бо техніка часто виходить з ладу, але Сергій любому транспорту давав раду, вміло лагодив», – згадують військові.
«Сьогодні в останю земну дорогу Сергія провести прийшло все село, але прощалися ним не лише односельці, а під звуки плакучих клаксонів стояли плачучи його три машини, на яких він працюва ще до війни у ТОВ «Медобори». Не було жодної людини, яка б в цей час не зронила сльози. Серце краялося від звуків цих машин, які теж прощалися зі своїм люблячим господарем – безперервним плакучим звуком.
На днях Сергію мало виповнитися 50 років, думав зібрати рідних, та не знав, що зійдеться родина не святкування, а на прощання», – розповіли у Підволочиській селищній раді.
«Від сьогоднішнього дня, він буде захищати свою сім’ю з Неба, не переставайте молитися за Вашого чоловіка та батька, а також за всіх воїнів, які боронять нашу країну від окупантів. Бо саме молитовний щит – найсильніша зброя», – сказав у своїй промові до присутніх отець Андрій Курило – місцевий парох, який очолив похоронну процесію.
«Розділяємо з сім’єю цю важку втрату. Нехай Господь допоможе пережити цей біль та оселить душу воїна Сергія в Царстві небесному!
Своїм життям засвідчив воїн Сергій любов до неньки України», – зазначили у Підволочиській селищній раді.
Вічна пам’ять та шана Захиснику України.
