Через владні скандали, бідність, ріст злочинності та небезпечних недуг, війну на Сході, світ на Україну починає дивитися, як на своєрідне європейське Сомалі. Ще недавно іноземці відкривали для себе нашу країну через Революцію Гідності. Нині ж у провідних світових медіа та з уст закордонних політиків звучить: Україна, корупція, офшори…
На корупцію нарікають всі та всюди: з парламентської трибуни, під час телевізійних ток-шоу, у сомережах, у приватних розмовах… Проте, за останні дванадцять місяців лише один (!) відсоток українців повідомили про корупцію. Такі дані отримала під час опитування організація «Transparency International». Ще 16 відсотків людей зацікавлені повідомляти про ці злочини. Серед помічників у викритті корупції українці вбачають медіа. Саме журналістам готові розповідати про корупцію 12 відсотків респондентів.
Причини пасивності громадян поки що не досліджували. Експерти припускають: це може бути пов’язано з небажанням людей вирішувати власні проблеми самостійно й відсутністю знань про свої права. І сподіваються: коли результати діяльності продемонструє Національне антикорупційне бюро і запрацює Національне агентство з питань запобігання корупції, чисельність українців, які повідомлятимуть про це суспільне зло, збільшиться.
На жаль, в українців нерідко спрацьовує ментальне: моя хата – скраю. І страх, що благі наміри обернуться проблемою.
Сотні тисяч українців вирушать у світ: не туристами – заробітчанами
Поки політики, чиновники й бізнесмени розкрадають державу і виводять гроші в офшори, українські заробітчани вносять вагомий внесок в економіку країни, справно постачаючи її валютою. За останні п’ять років ті, хто трудиться за кордоном, а таких, за різними оцінками, від шести – до восьми мільйонів осіб, переказали в Україну офіційним шляхом – через банки та міжнародні платіжні системи – майже 30 мільярдів доларів. Ще більше п’яти мільярдів коштів, за даними Нацбанку, передали через посередників і перевезли «в кишенях».
Для порівняння: в Україні доходи держбюджету-2016 заплановано у розмірі близько 18 мільярдів доларів. Тобто, за п’ять років гастарбайтери забезпечили країну більше, ніж двома бюджетами.
Крім того, 42 відсотки зароблених грошей українці відкладають як заощадження у країнах перебування. На всяк випадок…
За даними дослідження Міжнародної організації мігрантів, через бідність і безробіття майже 310 тисяч українців мають намір шукати роботу за кордоном у найближчий рік. Очікується, що цьогоріч 1,6 відсотка від загальної кількості населення поїдуть працевлаштовуватися за кордон.
Українські трудові мігранти вирізняються високим рівень освіти і професійністю: 37 відсотків заробітчан мають вищу освіту, 41 відсоток – закінчили загальну середню школу або отримали спеціальну освіту. Витік робочої сили і мізків з країни надзвичайно високий. А відтік наукового потенціалу набув масштабів стихійного лиха, наголошують експерти. «Процес скорочення наукового потенціалу України набув масштабів масового лиха, наслідки якого для суспільства і національної економіки ще тільки належить осмислити», – заявив директор державного фонду фундаментальних досліджень, академік НАНУ Борис Гриньов. За його словами, кількість молодих українських вчених, які прагнуть виїхати за кордон і реалізувати себе в розвинених країнах, просто вражає. В одній лише Німеччині зараз навчаються і працюють 25 тисяч осіб з України, які отримують грантову підтримку від цієї держави. Ще 600 тисяч абітурієнтів прагнуть вступити у закордонні навчальні заклади або на мовні курси. Загалом, Україна забезпечує Європі більший приплив освіченої молоді, ніж інші країни колишнього СРСР.
На шиї в народу. І в печінках також…
В Україні – багатотисячна армія чиновників. На їхнє утримання держава витрачає шалені гроші. Штат одного лише Кабміну (17 міністерств) налічує майже сім тисяч посад. І це – без урахування МВС, структура якого реформується. Для виплати «голих» окладів цим працівникам потрібно близько 18 мільйонів гривень щомісяця, повідомляє «Українська правда». А з урахуванням премій, надбавок та інших виплат, сума зросте вдвічі, а то й більше.
Найдорожче платникам податків обходяться Мін’юст і Мінекономрозвитку. Місячний фонд зарплати для 865 працівників Мін’юсту складає 2,44 мільйона гривень. А для 863 працівників Мінекономрозвитку потрібно 2,25 мільйона.
У Міноборони чисельність апарату 770 працівників, із яких 600 – держслужбовці. Фонд зарплати апарату відомства – 5,5 мільйона гривень.
Найдешевше – Міністерство інформаційної політики: 29 посад обходяться у 86503 гривні на місяць. А також Міністерство молоді та спорту – 513431 гривня на 192 працівників щомісяця. Також в аутсайдерах: Мінкультури – 605 тисяч гривень, Мінекології – 639 тисяч, Міністерство освіти і науки – 852 тисячі. Це, до речі, ті відомства, які у розвинених країнах світу – в пріоритеті.
Щодо зарплат вищих посадовців, то для пересічного українця вони фантастичні. Приміром, у лютому платня прем’єр-міністра та віце-прем’єрів склала понад 20 тисяч гривень. А віце-прем’єр-міністру – міністру культури В’ячеславу Кириленку нарахували 22544,4 гривні.
Зарплата голів Конституційного та Верховного Суду сягає 25-30 тисяч гривень на місяць. Однак, це не йде у порівняння з платнею очільниці Національної поліції Хатією Деканоідзе. Вона отримує майже 100 тисяч гривень на місяць.
«Якість» роботи урядовців та інших чиновників люди бачать на цінниках у магазинах і аптеках, курсах валюти, на розбитих дорогах, в обшарпаних лікарнях, у платіжках за комуналку… В усьому. Однак, це не впливає на вміст гаманців посадовців у день зарплати.
Ольга ЧОРНА.
