Сам собі директор: тернополянка перетворила захоплення на власну справу (ФОТО)

Хто з нас не мріяв хоча б іноді змінити роботу, місто, звичні ритми і будні? Тернополянці Тетяні Свинарик вдалося почати життя з нової сторінки і перетворити своє захоплення на роботу. Вона залишила посаду редактора і зайнялася рукоділлям. Чому варто пробувати щось нове і як подолати страх перед змінами, Тетяна розповіла “Нашому ДНЮ”.

Не зважати на страх і дякувати ворогам

Тетяна називає себе кардмейдером-аматором. Вона самотужки навчилась хендмейду, тобто рукоділлю, а саме кардмейкінгу – виготовленню листівок ручної роботи, і зараз її захоплення перетворилось на повноцінне заняття. Крім того, жінка працює у сфері фото- й відеобізнесу та виховує двох дітей.

Дванадцять років, з 2003-го по 2015-ий, Тетяна працювала літературним редактором у редакції газети “Подільське слово”, читачами якої є мешканці Тернопільського району.

– Це були надзвичайні часи, і я з теплом у серці завжди згадую свою роботу, – каже вона. – Саме тоді, вважаю, найбільше усього навчилася.

Залишити колег та роботу змусили проблеми зі здоров’ям. Потрібен був час, щоб відпочити і відновитися. Після цього Тетяна вирішила всерйоз зайнятися рукоділлям, яким захопилася, натрапивши на сайт в Інтернеті, де майстри хендмейду зі всієї України продають свої вироби. Відтоді Тетяні не давало спокою відчуття, що вона теж може виготовляти щось подібне.

Проте починати щось нове завжди важко. Страх – супутник мандрівника, який відкриває для себе все нові й нові горизонти, каже вона. На цьому шляху було багато помилок, але й траплялися люди, які підставляли дружнє плече та допомагали.

Сьогодні Тетяна переконана, що потрібно дякувати своїм ворогам і недругам теж. Вони надають чудову можливість поглянути на себе крізь призму їхнього бачення, оголяючи своєю ущипливою критикою найбільш уразливі місця, на які вам треба звернути особливу увагу.

– Допомагали мені всі люди, які перетнули моє життя. Найбільші труднощі (як колись, так і тепер) – організація свого часу. Спланувати проект і синхронізувати відведений для нього час непросто. Завжди щось йде не за планом, – розповідає Тетяна.

З чого починати і як уникнути помилок?

Перед жінкою поставало чимало проблем і запитань, одне з них – як вибрати успішний напрям хендмейду. Вироби різьбяра по дереву, текстильні іграшки, які виготовляє вправна швачка, листівки ручної роботи – це все хендмейд. Проте, у першому і другому випадках, треба володіти певним рівнем навичок. Але щоб виготовляти листівки ручної роботи, потрібно тільки бажання і можна навчитись самотужки, що й зробила Тетяна. Не відвідуючи жодних гуртків чи майстер-класів, жінка почала читати про це в інтернеті, вивчилабезліч нових слів. І, звісно ж, спробувала робити сама.

– Збирала інформацію по крихтах самотужки. Якщо чесно, не раджу так робити початківцям, оскільки втрачається дорогоцінний час і це не убезпечує від помилок, які неодмінно будуть на початку творчої діяльності. Майстер-класи надзвичайно корисні тим, що не лише за короткий проміжок часу дають перший необхідний багаж знань і практичних навичок, але й тим, що досвідчені майстрині ще й діляться своїми секретами, нюансами виготовлення виробів, яких не знайти у вільному доступі в інтернеті, – ділиться досвідом пані Тетяна.

Окрім листівок, жінка пробує свої сили у різних видах рукоділля. Взимку виготовляла різдвяні віночки, популярні зараз, так звані, “дзбаночки” для посвяченої на Водохреща води, майструвала коралі та сережки. Працює також над створенням конвертиків для грошей, обкладинок для паспорта, закладок для книг, шоколадниць, запрошень на урочисті події, блокнотів і книг побажань на весілля чи день народження, декорує баночки з кави.

Час на ідею

Виготовлення рукотворів – справа досить важка та потребує багато часу. Тернополянка розповідає, що сам процес виготовлення листівки займає годинку-другу, проте більше часу забирає, як би це банально не звучало, виникнення і дозрівання ідеї – яким чином зібрати усі складові у цілісну композицію. Потрібно вирізати всі необхідні елементи, добрати квіти, стрічки, різний дрібний декор, усе це приклеїти. Блокноти і книги побажань виготовляє довше, бо мають добре просохнути обкладинки.

Жінка радить замовляти весільні запрошення за місяць-два заздалегідь. Хоча вони і не потребують аж настільки багато часу на виготовлення, але справа в наявності відповідного паперу в постачальників. Якщо ж ви хочете замовити рукотвори, то необхідно враховувати і особливості темпераменту майстрині: холерики впораються швидше, флегматики – працюють повільніше.

– Я працюю довго, не люблю поспішати, – розповідає Тетяна.

“Якщо зачиняються одні двері – відчиняються інші”

Змінивши роботу, Тетяна не обмежилася рукоділлям. Вона ще працює відеооператором у фотовідеостудії, а також займається фотографією.

– Світлини – це радше хобі, яке допомагає мені у творчій роботі, адже фото виробів розміщую у власному профілі в соцмережі. Гадаю, навички відеооператора також знадобляться мені у хендмейді, коли почну робити відеоогляди своїх робіт, – розповідає про плани на майбутнє.

Тетяна зізнається, що без допомоги рідних і друзів не встигала б усе це поєднувати. Хоч іноді складно, не шкодує, що змінила вид діяльності. Зараз жінка впевнено крокує вперед, вважаючи, якщо зачиняються одні двері, обов’язково відчиняються інші, варто тільки озирнутися. Тому, не бійтеся пробувати у житті щось нове, відкривати для себе все нові й нові можливості, адже життя у нас одне і не варто сидіти на місці.

Тетяна зауважує, як би не було важко, сподівайтеся на краще, позитивно дивіться на життя, прагніть змін, не бійтеся робити помилки та йти за мрією. Будьте добрими – і Всесвіт поверне вам сторицею.