На священній відправі в день празника Воздвиження чесного і животворящого Хреста Господнього Свята Церква урочисто виносить Хрест на середину храму. Церква бажає цим оживити перед нами дивну й священну голгофську подію, коли вперше було піднесено той Хрест, на якому «Христос, Цар слави, руки свої простягнув». По-друге, Свята Церква хоче привести нам напам’ять радісно-сумну подію знайдення чесного й побожно шанованого дерева Хреста Господнього. Воно, як відомо, після постраждання на ньому Сина Божого триста років залишалося в темних надрах землі.
У цей празник Церква закликає вірних дітей своїх побожно поклонятися чесному і животворящому Хресту Сина Божого. Хрест колись був знаряддям ганебної страти, а тепер він для нас, християн, є найвеличнішою святинею, нашою духовною зброєю спасенного миру і перемоги над гріхом.
Хрест для побожних християн – найбільша, найвища і єдина в світі духовна сила, яка й тепер покоряє та осіняє віруючі душі. Апостол Павло знав це з власного досвіду. Хрест покорив його горду, невгамовну й завзяту душу, перетворивши гнобителя, фарисея Савла у великого апостола Павла. Хрест не тільки переміг його, але й став найголовнішою зброєю перемоги слова Божого в руках апостола. В посланні до Колоссян він охоче згадував про всіх великих світу цього, приведених у покорі до підніжжя Хреста.
Хрест дійсно був силою, яка змінила світ. Сяйво хреста проникло у найпохмурішу глибінь язичества, в найсумніші закутки стародавнього суспільства і вивело звідти тисячі просвітлених, оновлених душ. Вони мужньо вмирали за істину, за Божу правду, прощення і надію на безсмертя.
Хрест є сила Божа, бо на ньому найбільш виразно і незвичайно виявлялася любов Божа до грішного людства. Ця любов сходить до жертви найбільш таїнственної, до скорбот, для яких немає назви.
Велич Хреста Христового не виразити словом людським. Апостол Павло пише, що його найбільша надія, найвищий обов’язок, справа, на яку послав його Бог у світ, полягає в тому, щоб, відкриваючи людям безмірну любов Христову, навчити їх дивитися на Хрест Господній і намагатися збагнути ширину і довжину його, глибину і висоту (Єфес.3.18-19).
Хрест Сина Божого широкий, як світ, бо Христос умер за весь світ, як написано: «Він є умилостивлення за гріхи наші, і не тільки за наші, але й за гріхи всього світу» (1 Ів.2.2).
Який довгий Хрест Господній? Такий, що продовжиться на всі віки, поки залишиться на світі хоч один грішник, якого можна спасти.
Який високий Хрест Спасителя? Такий же, як небо, бо коли Христос був розп’ятий на Хресті, небо зійшло на землю, а земля піднялася до неба.
Та коли Господній Хрест висотою сягає небес, то глибиною він сходить до пекла, до найтяжчого грішника в найглибшій ямі гріха, в яку б він не потрапив, бо Христос зійшов до пекла і проповідував духам у темниці (1 Петр.3.19).
Тому в день празника Воздвиження чесного і животворящого Хреста Господнього схилімось до землі перед Хрестом Сина Божого і зворушеним серцем промовляймо до Господа: «Спасителю наш! Безмежна й вічна Любове! Слава Твоєму Хресту, слава Твоєму довготерпінню, слава страстям Твоїм, Господи!»
