Українського захисника оплакують одразу у двох громадах: Теребовлянській та Чортківській. Володимир Вітів родом із села Росохач Чортківського району. Та свою долю знайшов у Теребовлі. Тут одружився, у княжому місті разом з дружиною Наталею виховували сина. Багато років життя важко працював за кордоном, будував разом із сім’єю плани, майбутнє, але…
Володимир загинув 5 травня в районі населеного пункту Білогорівка Луганської області у жорстоких боях з російськими окупантами. Полеглий воїн був водієм, тож виконував ризиковані і складні завдання. Володимиру у січні виповнилося лише 44 роки.
Завтра, 12 травня, теребовлянців просять з молитвою й лампадками зустріти домовину з тілом Героя Володимира Вітіва та вшанувати його світлу пам’ять. Час зустрічі – орієнтовно близько 12.00 год. (перехрестя біля греко-католицької церкви святого Миколая в м. Теребовля). Далі жалобний кортеж вирушить до Чорткова, де в Соборі верховних апостолів Петра і Павла Чортківська громада разом з духовенством віддасть шану та вдячність захиснику України. Поховають Володимира Вітіва у його рідному Росохачі в суботу, 13 травня, – оприлюднили у Теребовлянській міській раді.
«Теребовлянська міська рада та її голова Олег Продан висловлюють щирі співчуття рідним і близьким полеглого Героя. Важко знайти слова втіхи, неможливо загоїти біль та гіркоту втрати. Кожен загиблий воїн – це болюча рана на душі кожного з нас. Вічна та світла пам’ять захисникові…»
У Чортківській міській раді розповіли, як тільки почалась повномасштабна війна, Володимир не зміг залишатись вдома та пішов служити добровольцем.
«Це і не дивно, адже він змалку, як ніхто інший, знав, що таке Україна і якою ціною сотнями років здобувалось право на її самостійність. Його батько – Петро Вітів – знаний у нашому краї учасник національно-визвольних змагань, член підпільної патріотичної Росохацької групи, яка в ніч з 21 на 22 січня 1973 року розвісила в Чорткові українські національні прапори і розклеїла антирадянські листівки на честь 55-ї річниці проголошення незалежності УНР. Був заарештований 11 квітня 1973 року. Через неповноліття кримінальної справи не було порушено; звільнений з-під варти 18 квітня 1973 року», – доповнюють розповідь про Володимира у Чортківській міській раді.
Завтра, орієнтовно о 13 год. у Соборі верховних апостолів Петра і Павла Чортківська громада зустріне тіло свого полеглого Героя та вшанує його подвиг і пам’ять. Далі похоронний кортеж вирушить у рідне село Володимира – Росохач, де в суботу, 13 травня, відбудеться чин похорону.
Вічна пам’ять і безмежна слава Герою! Дякуємо за Україну!
