Пані Дарія показує потоплену птицю.
– Кури, індики всьо загинуло, в стайні, в конюшні повно води, болота ще все не виносили, – розповідає жителька села Шибалин Дарія Болеста.
За півгодини дощ та град завбільшки в перепелине яйце наробили чималої шкоди. Десятки підвалів і сараїв досі у воді. На подвір’ї пані Станіслави родичі та друзі другий день приводять все до порядку. Не менше клопотів у хаті.
– Повно намули було у ванній, весь умивальник, унітаз , кухня. Вчора до опівночі вичерпували, а нині взялися за студоли та хліви.
Обійстя Марії Бушти найбільше зазнало шкоди. Вода прорвала огорожу і півметровими хвилями знесла все, що було на шляху. Птиця і собака потонули.
– Я по пояс була у воді, стояла надворі і тримала двері, щоб не прорвало, аж ноги крутило від того леду, а діти в хаті кричать, тут бачу, як хлинула вода, вирвало браму і понеслося все. То страшне, стільки води, мені 81 рік, але такого ще не бачила, – розповідає жителька села Шибалин Станіслава Зозуля.
У пані Зіни Пришляк, що по іншу сторону села зірвало дах та частину фаціяту. Вдома була з шестирічним Адамом, каже хату трясло, та на дворі було ще небезпечніше, летів шифер та скло. Тепер латати покрівлю допомагають брати.
Загалом понад двадцять Шибалинських домогосподарств зазнали шкоди. Стихія зачепила три вулиці. Наслідки негоди у кожному закутку подвір’я пані Володимири Гірки. Вода в хаті, в підвалі, в клітках для тварин і навіть у вуликах. Весь урожай на городах втрачено.
– Картопля, буряк, помідори, морка, часник – та вся городина пропала , – плаче жінка.
Село Шибалин між горбами. Колись населеним пунктом йшла канава, якою стікала вода, нині вона замулилась, тому такі підтоплення. Житель села Зіновій Лабайчук пояснює, колись був проритий рів, яким вода текла в річку, але нині ніхто на то не звертає уваги.
Голова сільради каже, що грошей в бюджеті немає, тому проситимеме підприємців та районну раду аби хоч якось залагодити наслідки негоди.
– Комісія сільської ради ходить і описує завдану шкоду односельчанам, потім підготуються відповідні акти і ми передамо далі, щоб держава знайшла відшкодування, можливо з резервного фонду, – розповідає Шибалинський сільський голова Петро Сенчук.
Селяни у допомогу держави не вірять, тож закачують рукави і беруться до роботи. А поки вигортають болото, тихо мовлять молитву, з вірою, що негода надалі обходитиме стороною їхні домівки.
