Він переступав з ноги на ногу і м’яв у руках кашкета, наче хлопчик якийсь. Соромився і злився сам на себе. Збоку стояв ровер, його старенький товариш, дивився оком сріблястого дзвінка, а сказати нічог ...

Чергова по автостанції віддала водію папери, оглянула салон автобуса: чи усі пасажири з квитками? І дала команду – рушати. Старенька бабуся, що сиділа на першому сидінні, перехрестилася і дістала з ки ...

Безжально зривав, жорстоко, злісно, а листки не піддавалися - трималися з усіх (можливо, і останніх, надостанніх) сил. Багато листя зірвав, він був наче скажений звір, - той вітер, - наче не подувом, ...

Інколи вона буває оманлива, дає надію на тепло, навіть не так - на весняне тепло, на провесінь, на великодню радість. Але це не так. Не треба цьому вірити. Вчора так було - осінь видалась мені весняно ...

Тоді я ще не знала, що так сильно любитиму осінь. Тобто, я уже її любила, але не розуміла цього. Пасла корову після уроків, щось читала (як завше), дивилася на стерню, на бузьків у небі. Так сумн ...

Тетяна довго не змогла заснути. У сусідів сплакувала маленька дитина. А в її квартирі було тихо. Дуже тихо. Увімкнула телевізор. Жодного фільму, який хотілося б переглянути. Заснула мало не під ранок. ...

Віктор Васильович не спішив іти додому, де вже зачекалася його дружина Людмила. Він так втомився від постійного стогону, сліз, від слів, що краще померти, аніж жити в інвалідному візку. Та найстрашніш ...