У колекції тернополян – понад півтисячі унікальних годинників
Ніколи не думала, що у кожного годинника є своя особлива мова, унікальний тембр і голос, допоки не завітала в унікальний музей у Романовому селі неподалік Тернополя. Майже 600 різноманітних часомірів стоять, лежать і висять в оселі пані Надії Сіньковської. Наручні, настінні, з потягів, автомобілів, літаків, кораблів і навіть танків. Експонати цокають, видзвонюють і навіть співають, тож час у цьому домі йде по-особливому.
Збирати колекцію близько 40 років тому почав чоловік пані Надії Володимир Сіньковський. Після його смерті дружина вирішила продовжити улюблену справу чоловіка та перевезла всі експонати з тернопільської квартири у приватний будинок в Романовому селі. Тут є раритетні екземпляри, деяким – по 200 років. Є радянські, німецькі, австрійські, швейцарські, українські та з інших країн. В одній кімнаті зібрана майже вся годинникова історія. Чи не з кожним пов’язана цікава життєва пригода. Більшість колекційних годинників – на ходу, проте всі одночасно не заводять. Господарі кажуть, що це погана прикмета. Якщо синхронно йтимуть всі годинники в домі, вони можуть пробити роковий час і це зашкодить годинникарю.
Володимир Сіньковський не уявляв свого життя без годинників. Із першим часовим механізмом він розібрався у 13 років, полагодивши сусідчин будильник. Здобув професію годинникового майстра. Після закінчення навчання працював викладачем у щойно відкритому відділенні годинникарів училища. Разом зі студентами обладнав колекцією старих часомірів, спеціальну майстерню, почав шукати по селах “антикваріат”. За життя Володимир Сіньковський мав справу з безліччю механізмів: наручних, настінних, кишенькових, електронних, кварцових, авіаційних, корабельних. Його навіть нагородили дипломом «Майстер золоті руки», писали про його колекцію ще в радянських виданнях. Пан Володимир мав талант повертати до життя старовинні часоміри, ніби відчував їх душу, настрій.
А ще навіть зумів виготовити власний годинник
У Сіньковських є годинники різних марок і типів. Однак найціннішу частину своєї колекції – 147 часомірів пан Володимир передав краєзнавчому музею Тернополя. Щоправда, відтоді домашня колекцію поповнилася унікальними експонатами. До прикладу, у Романовому селі можна побачити годинник-тижневик, який має окремий корпус і ремінець на кожен день тижня, глибинний – у формі металевої трубки, за допомогою якого дізнавалися глибину свердловини під час видобутку нафти. Є тут також повна збірка “зозуль”, яких уже не виготовляють, часоміри із дерев’яними механізмами, шахматні, годинники у формі перснів, браслетів і кулонів. Пані Надія окремо розклала наручні чоловічі, жіночі, кишенькові, настінні, настільні, «зозулі», радянські будильники різних часів, зокрема із написами «Перебудова», «Гласність».
– Настінний годинник бабусі моєї куми із маятником йде дуже точно. А ось тут висить часомір моєї бабусі. Вони завжди казала: «Поки чую, що він цокає – це означає, що я живу». Після її смерті він зупинився – скільки Володя його ремонтував, так і не запрацював.
Найстаріший у колекції будильник – 1812 року. На циферблаті викарбувано «Тернопіль». Пану Володимиру не вдалося його запустити, але він досі дзвонить. А ще чоловік не встиг дописати книгу про годинники. Це ґрунтовна розповідь про історію, марки часомірів, їх створення, ремонт і способи вдосконалення механізмів. Пані Надія мріє знайти людину, яка зможе допрацювати її і видати. Адже у рукопис пан Володимир вклав багато праці та зусиль і що найголовніше – передав свій цінний досвід.
Пані Надія за професією фотограф. Тож у музеї також можна побачити різні старовинні фотоапарати, чорно-білі та кольорові, студійне обладнання. Також тут є ікона,яку подарував родині вітчим пана Володимира. Вона передавалася багато поколінь і дивом уціліла після пожежі, тож має велику духовну силу.
Люди із села, а також відвідувачі музею, приносять сюди старовинні речі, й кількість експонатів у Сіньковських з кожним роком зростає. Подивитися на колекцію хронометрів приїздять школярі та шанувальники давніх речей. Пані Надія радіє гостям і не бере грошей за екскурсії. Тож якщо ви хочете завітати у місце, де народжується час, приїжджайте у Романове село, в один із небагатьох в Україні музеїв старовинних годинників
Юля ТОМЧИШИН.
