Кого любить удача і як привернути її на свій бік? Свою історію розповіла нам директорка закладу дошкільної освіти у Чорткові, поетеса, авторка прозових творів і освітянських розробок Раїса Обшарська.
Я хворію… Застуда вклала у ліжко. Лежати самотньо під заспокійливе муркотіння двох ласкавих кішок – відчуття неоднозначні, бо ж давно вже не хворіла. Не пишеться, і до фейсбуку зазирати неохота. А нині зранку рука наче сама до телефону потягнулася, а там – сюрприз: «Ви виграли приз!»
- Це ж який вже за рахунком? – подумала я.
Бувають у світі люди-щасливчики, і я до таких належу. Ну не було ще конкурсу чи проєкту, куди б я подалася і не перемогла чи чогось не виграла. Серед численних призів – книги, косметика, шампанське, плед, посуд, мультиварка, електросушарка, подушки, тюль, ножі, тертка, вази, павер-банк, лампочки, сковорідка, ваги і навіть надсучасний електовелосипед.
Це те, що я пригадала… Якихось дорогих призів, на кшталт автомобіля чи квартири, не вигравала, але хіба справа в цьому? Справа в удачі!
Адже вона надихала мене на різноманітні літературні, журналістські, мистецькі та освітянські конкурси, за перемоги в яких маю близько 200 грамот, відзнак, подяк, сертифікатів, дипломів, а ще – медалі, кубки, статуетки, поїздки, звання…
Отримую подарунки і до Дня святого Миколая. До нього я завжди щиро молюся і вірю в його дива. І чудотворець мені їх посилає.
Так, удача мені посміхається. Цікаво, як вона вибирає серед мільйонів людей тих, кому дарувати прихильність? Хтось сказав, що удача вибирає щасливих. Мабуть, так… А ще тих, хто в ній не сумнівається.
Щодо мене, то, напевно, відіграли роль магічні ритуали, які проводили, коли я народилася. Знаю, що нитку, якою мені перев’язували пуповину, закопали на щастя під молодою грушею, з певним замовлянням. Робила його моя хресна мама, на жаль, нині вже покійна.
Край, де я народилася, оповитий магічними звичаями та обрядами, серед яких я зростала. На хуторі, між горами та чудодійними джерелами, знайшла мене удача і супроводжує донині.
Нинішній рік дуже важкий для людства, але не потрібно замикатися у своєму смутку. Я ж стараюся шукати щастя у найменших дрібницях і раджу так робити всім. Адже нещасними нас роблять похмурі думки. А щастя – поруч: родина, друзі, природа, робота, хобі…
Щоб вирватися з похмурих буднів і покращити собі настрій, я почала співати. Пишу тексти, музику, виконую пісні, а інколи ще й кліпи на них знімаю. Тож як удача мене покине?
Впевнена, що моя історія надихне читачів напередодні новорічних та різдвяних свят вірити в дива – і удача обов`язково знайде вірних їй…
Раїса ОБШАРСЬКА,
м. Чортків.
